Тести для підсумкового оцінювання знань учнів в 9 класі з української літератури
1. «Віють вітри», «Видно шляхи полтавськії», «Ой мати, мати», «Чого ж вода каламутна». Ці пісні співає один із персонажів п’єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
1. «Віють вітри», «Видно шляхи полтавськії», «Ой мати, мати», «Чого ж вода каламутна». Ці пісні співає один із персонажів п’єси «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
А) Петро
Б) Наталка
В) Микола
Г) Терпелиха
2. У повісті «Конотопська відьма» Г. Квіткою – Основ'яненком були використані:
А) народні звичаї
Б) повір’я
В) обряди
Г) пісні
Д) приказки
Є)думи
3. У романі «Чорна рада» П. Куліша розповідається , як ішла боротьба за гетьманство. Гетьманом вибрали одного з названих персонажів:
А) Павло Тетеря
Б) Яким Сомко
В) Іван Брюховецький
4. «Він був сином мужика , і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим…» - так писав про Т. Шевченка…
А) І. Франко
Б) М. Коцюбинський
В) М. Рильський
5. Прочитайте рядки.
Ой як стрілив – царя вцілив,
А царицю - в потилицю,
Його доньку – в головоньку.
(«Пісня про Байду»)
Тут вжито художній засіб…
А) епітет
Б) гіпербола
В) порівняння
Г) пауза
7. «Одна справа архієрейський посох, а інша – смичок». Про це сказав…
А) І. Вишенський
Б) Т. Шевченко
В) Г. Сковорода
Г) І. Прокопович
8. «Чорна рада» П. Куліша – це…
А) романтична балада
Б) сентиментальна повість
В) соціально – побутова повість
Г) історична хроніка
9. «Ох, преподобнії! Я стовпотворіння умножати собою не хочу, до волі і вас. Стовпів неотесаних, у храмі Божому!» так відповів ченцям Києво – Печерської лаври…
А) І. Вишенський
Б) Г. Сковорода
10. У своєму романі «Чорна рада» П. Куліш пише про гетьманів України
А) Б. Хмельницького, п. Орлика
Б) І. Мазепу, П. Тетерю
В) П. Дорошенка, П. Полуботка
Г) І. Брюховецького, Я Сомка
11. І, виламавши палицю із тину,
Він темними байраками пішов
Кріпацьким дітям викладать латину,
Бентежити думками рабську кров.
Ці рядки Д. Павличко присвятив українському письменнику
А) І. Франку
Б) І. Вишенському
В) Г. Сковороді
Г). Т. Шевченку
12. «В бур’янах», «Його кохана», «Тарасові шляхи» - це книги, де змальовано образ
А) Лесі Українки
Б) П. Грабовського
В) Т. Шевченка
Г) Г. Сковороди
13. Поему «Енеїда» І. Котляревського ілюстрував
А) П. Баснець
Б) В. Євдокименко
В) А. Базилевич
Г) Й. Сирота
14. Музику до опери «Наталка Полтавка» написав
А) К. Стеценко
Б) М. Аркас
В) М. Скорульський
Г) М. Лисенко
15. Цей збірник був першим паростком нової української літератури у Галичині. Його назва
А) «Основа»
Б) «Ластівка»
В) «Русалка Дністровая»
Г) «Дзвін»
16. «Світ ловив мене, та не впіймав». Ці слова належать
А) М. Петренку
Б) Г. Сковороді
В) П. Грабовському
Г) Т. Шевченку
17. Козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські, бурлацькі – це пісні
А) родинно – побутові
Б) суспільно – побутові
В) жартівливі
18.Одну із поем Т. Шевченко написав під свіжими враженнями від першої подорожі на Україну. Це
А) «Гайдамаки»
Б) « Катерина»
В) «Сон» ( «У всякого своя доля…»)
Г) «Неофіти»
19. Чи довго ще на сім світі
Катам панувати?
- запитує Т. Шевченко у творі
а) «Кавказ»
б) «Єретик»
в) «Сон» ( У всього своя доля»)
г) «Варнак»
20. У програмі братства було записано : « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Членом братства був і Т. Шевченко. Назва братства
А) «Руська трійця»
Б) «Земля і воля»
В)«Чорний переділ»
Г) Кирило – Мефодіївське»
21. наша дума, наша пісня,
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Ці слова належать
А) П. Грабовському
Б) І. Франкові
В) Т. Шевченкові
Г) І. Манжурі
22. Музику до 83 творів Т. Шевченко написав український композитор
А) К. Стеценко
Б) М. Лисенко
В) Л. Ревуцький
23. Т. Шевченко в одному із творів пише:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого бога,
За неї душу погублю
Це:
А) «Заповіт»
Б) «Три літа»
В) «Розрита могила»
Г) «Сон» ( «Гори мої високії»)
24. Одна з героїнь М. Вовчка всупереч волі родичів і знайомим вийшла заміж за кріпака і загинула в невимовному горі і страшних муках.
А) Олександра – «Козачка»
Б) Горпина – «Горпина»
В) Устина – «Інститутка»
25. В одному творі Т. Шевченко сказав:
І оживе добра слава, слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Це:
А) «Кавказ»
Б) «Єретик»
В) «Москалева криниця»
Г) «І мертвим , і живим…»
26. Давня українська література зародилася у
А) 10 – 11 ст.
Б) 11 – 12 ст.
В) 14 – 17 ст.
27. Зачинателем нової української літератури був:
А) І. Вишенський
Б) Г. Сковорода
В) М. Шашкевич
Г) І. Котляревський
28. Основоположником української літератури був:
А) І. Котляревський
Б) М. Коцюбинський
В) І. Франко
Г) Т. Шевченко
29. Думи виконуються народними співцями речитативом. Речитатив – це :
А) хоровий спів
Б) голосіння
В) поєднання співу й декламації
А) романтизм
Б) реалізм
В) сентименталізм
Г) класицизм
31. Про нього сказано: «хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…»
Це:
А) возний
Б) виборний
В) Петро
32. Епічні твори мають такі жанри:
А) пісня, елегія, гімн, медитація
Б) трагедія, комедія, драма
В) епопея, оповідання, повість, роман
33. Ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма – це:
А) ліро – епічний жанр
Б) драматичний жанр
В) епічний жанр
Г) ліричний жанр
34. Твори Т. Шевченка «Гайдамаки», «Кавказ», «Наймичка» об’єднані одним жанром:а) історична драма
Б) поема
В) вірш
35. Невеликий за розміром розповідний художній твір про одну чи кілька подій у житті людини – це
А) оповідання
Б) повість
В) новела
36. Епістолярна література – це
А) спогади
Б) щоденники
В) листи
37. П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» -
А) історична
Б) соціально – побутова
В) соціально – психологічна
38. Переказ про якісь події чи людей, але оповитий казковістю, фантастичністю – це:
А) казка
Б) оповідання
В) переказ
Г) легенда.
39. Художнє перебільшення – це:
А) епітети
Б) метафори
В) гіперболи
Г) метонімії
40. Балада – це:
А) великий епічний віршований твір
Б) віршований твір легендарного змісту
В) прозовий твір розповідного характеру.
Тема. Література рідного краю. Микола Магера «Хоробрі з Найхоробріших»
Мета. Познайомити учнів із казкою М. Магери «Хоробрі з Найхоробріших»; розвивати навички виразного читання, діалогів і монологів мовлення; виховувати любов і повагу до рідного слова.
Хід уроку
1. Організація класу.
Учитель. В ефірі літературна передача «Дивослово». З вами її постійна ведуча. Я рада вітати всіх присутніх в студії, тому
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго вечора, сьогодні, щодня…
Хай не псується годинник на вежі,
Хай буде все на землі, як належить:
Сонце – як сонце, літо – як літо,
Дощик – як дощик; діти – як діти.
Кожному дому – щастя багато.
Маку – цвітіння, житу – врожаю,
Небові – миру, голубу – неба,
Кожній дитині – всього, чого треба.
Хай усміхаються діти щодня,
Доброго ранку! Доброго дня!
2. Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель. Наша передача монтуватиметься з різних студій. Отож, сьогодні у передачі: вірші із студії «Юні диктори», творча фантазія із студії «Експеримент», інформація про письменника із студії «Інформ», розвиток навичок читання із «Комп’ютерної студії», інсценування із «Театральної студії», діалоги із «Панорами», і , нарешті, - домашнє завдання.
3. Актуалізація опорних знань учнів.
Студія «Юні диктори»
Учні.
Із слова починається людина,
Із мови починається людина,
Моя ласкава, мамина, єдина -
Щебече соловейко на весь світ
Бентежна, тополина, калинова,
Не випита, не вибрана до дна,-
Це наша українська рідна мова,
Немов бандури вічної струна.
Моя земля – це гори темнолиці
Навчили мови рідної мене.
І підняли мене, немовби птицю,
Попід склепіння неба тихе і ясне.
Може, десь земля є краща й вища,
А над нею небо золоте,
Та мені найкраща та, де вишня,
Та, де вишня мамина цвіте.
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Учитель. Діти, ви , мабуть, здогадалися, про що йтиме мова на нашому уроці – про рідне слово. Сотні тисяч слів у нашій мові, але першими б я поставила: людина, держава, хліб, мати, мова. Недарма ж кажуть: «Поки живе мова, доти живе народ». (запис теми в зошити)
Студія «Експеримент»
Зустрілися якось дві долі і розговорилися. Перша Доля хвалиться своїми дітьми, які вони у неї всі добрі, люблячі. А друга сказала, що покинули її діти. Живе біля чужих порогів, серед чужих людей.
Перша розповіла про свою щасливу долю, веселе, безтурботне життя.
Друга ж дивилася чорними смаглявими очима і згадувала своє лахміття з чужого плеча; як міряла босими ногами биті шляхи зі сліпим кобзарем; як якось добра душа подала шматочок хліба.
Перша бачила гучне весілля, купку діток і внуків, якими тішилася, живучи з ними.
Друга стояла на одній нозі, спираючись на милиці, і згадувала довжелезні казарми, знущання, війни: а тепер калікою поверталася додому… Стояла на роздоріжжі і нечутно було, що вона далі говорила… Чи кляла свій талан, чи неньку, яка її на світ привела…
- Як ви гадаєте, діти, чиї були то долі?
- Як ви думаєте, про що розмовляла друга Доля сама із собою на роздоріжжі?
- Діти, а хто батьки другої Долі7 ( ненька – Україна, батько – народ)
- Якби я вас попросила уявити мову у вигляді дерева, яким би ви його уявили7
4. Засвоєння нового навчального матеріалу
Учитель.
Слово надаємо «Інформстудії». Шалений бій з фашистами під Виборгом. Захлеснулася чергова атака. Їх залишилося шестеро з усієї роти, зчорнілих, обсмалених і покалічених. «Товариші, ми оточені, - сказав командир, - зв’язку немає. Будемо пробиватися до своїх». Та не судилося всім вибратися з цього пекла. Поліг молоденький командир, а з ним і солдати. Лежав, стікаючи кров’ю, юнак із Поділля. Скільки він пролежав, не пам’ятає. Опритомнівши, почув, як десь над ним вгорі співали пташки. Ледве розплющив очі, глянув на сонце – і знову впав у забуття. Та оце «цінь - цінь – цінь» знову повернуло його до тями. Глянув на спиляний снарядами сосновий стовбур і помітив на зламаній гілці невелику пташку, яка кликала хлопця до життя. То була синичка. Фінська синичка, а не наша, але рятувала вона хлопця з України, що прийшов воювати у її фінські ліси. Прийшов , правда, не з власного бажання.
Учитель.
Його знайшли в бруствері серед трупів і не дали загорнути в могилу. Наші танкісти врятували юнака. То був Микола Магера, письменник, який подарував вам казки та оповідання. І сьогодні ми з вами опрацюємо одну з його казок – «Хоробрі з Найхоробріших».
Читаємо початок казки.
Бесіда.
1. Розкажіть про працьовитість волелюбного народу, чим він займався, як хотів жити з сусідніми народами?
2. Хто ж , на вашу думку в центрі уваги письменника? ( Чудо – дерево Мова)
3. Що означає для народу Чудо – дерево Мова? Давайте накреслимо схему.
Гра «Гронування»
4. Як автор назвав тих, хто охороняв Чудо – дерево?
5. Заглянемо до «Театральної студії. (Інсценування уривка «Обрання отамана)
6. Чому Світозара обрали отаманом?
7. Як Хоробрі з Найхоробріших боронили рідну землю та Чудо – дерево?
8. Чому ж таки Світозар і його побратими потрапили у неволю?
9. Цар Нелюд у глибокій печері замурував Світозара і його побратимів. А чому є Чудо – дерево не міг знищити?
10. Чому дерево Мова вважалось життям народу?
11. Якими підступними способами зрадники вирішили знищити Чудо – дерево?
12. Яку пораду дав Попихач? Чи допомогла порада знищити дерево?
13. Що на цей раз вирішив Нелюд?
14. Знайдіть у тексті слова, якими автор характеризує зрадників.
15. Чому дерево почало чахнути?
16. Хто його врятував?
17. Розкажіть про хороброго Зореносця.
18. Що поєднує сина й батька?
19. Давайте разом прочитаємо останній абзац казки . зробіть висновок.
20. Як ви думаєте, що нагадує вам Чудо – дерево Мова? Чи подібна доля нашої мови з долею Дерева?
Учитель . Протягом усього свого існування наш народ вів боротьбу за життя своєї мови, культури. І хоч не раз заборонялось розмовляти і писати рідною мовою – вона жила і розквітала. Народ створював соловейкові пісні, повчальні казки, прислів’я, потішки, скоромовки і загадки.
Українська мова –
Давня й молода,
Світить рідне слово,
Як жива вода.
Звідки воно взялось –
Діло непросте….
В душу засівалось,
із душі росте.
Від рідного слова
Ти сил набирайся,
Ніколи й ніде ти
Його не цурайся.
Із нього черпай
Ти любов, наче воду,
До рідного краю, народу.
Не можна уявити гай без пташиного співу, літа – без сонячних променів, колосся – без зерна.
Так не можна уявити Україну без її чарівної мови.
Студія «Музична» дарує нам пісню
5. Підсумок уроку.
Прочитайте вислів, записаний на дошці, що є темою уроку.
· Яке відношення має зміст вислову до казки і до нас?
На партах у нас лежать листочки чудодійного дерева. Прикладіть їх до уст, як у казці батьки прикладали до уст немовлят. І вберіть із тих священних листочків силу і міць народу волелюбного, і не цурайтесь своїх предків, і не соромтесь своїх матерів і батьків, що розмовляють вони українською мовою. Хай тільки гордість буде у ваших маленьких серцях за нашу неньку Україну. За її народ, за її мову солов’їну.
На цьому нашу телепередачу закінчено. У студії була її постійна ведуча –я- Лілія Борисівна. До побачення.
6. Домашнє завдання.
Тема. Віршування
Мета . Систематизувати знання учнів про віршування; розвивати вміння розпізнавати прозові та віршовані твори, визначати та підбирати самостійно ритм і рими; виробляти естетичний смак і вміння висловлювати свої думки та почуття за допомогою віршованого слова; розвивати творчу активність, прагнення поетичної творчості; виховувати любов до поетичного слова; почуття краси.
Хід заняття
1. Вікторина
Кому належать ці поетичні рядки?
А) ходить сон
коло вікон,
А дрімота -
коло плота.
Питається
Сон дрімоти:
«Де ми будем ночувати?»
«Де хатинка тепленька,
Де дитинка маленька –
Там ми будем ночувати» (народна творчість)
Б) Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти, малесенький,
Пізній бо час. (Леся Українка)
В) ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм
День! День! (П. Тичина)
Г) Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад,
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат. (В. Сосюра)
Д) Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає. (Т. Шевченко)
Бесіда.
· Який із цих уривків вам найбільше подобається? Чому?
· Чи пробували ви самі складати вірші? Чому ви це робили?
· Хто хоче прочитати свого улюбленого вірша?
2. Бесіда – повторення та систематизація відомостей про віршування.
Ми з вами почали своє заняття з віршів, адже й тема наша «Віршування». Що, на вашу думку, означає це слово?
Віршування – це складання віршів.
Так, але це слово має й ширше значення. Воно ще означає відомості про вірші, їхню будову та особливості. І перше питання. Яке вивчає наука віршування, це розрізнення віршованої і … ще якої мови?
Крім віршованої є ще прозова мова.
Правильно, проза грецькою мовою означає «простий, звичайний». Спробуйте порівняти ці два уривки художніх творів:
А) Ліс ще дрімає в передранішній тиші. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.
Б) Спить навколо ліс і поле
І лиш там, за видноколом,
Прокидається світанок.
Поле тиша ледь колише.
Ліс тихенько вірші пише
І віщує добрий ранок.
Зникли зіроньки останні
На світанні, на світанні. ( М. Рильський)
Ці уривки мають одну тему, але перший належить до прозової мови, а другий – до віршованої.
· Яка ж різниця? Чим віршована мова відрізняється від прозової?
Віршована мова має ритм і риму.
Розділ 1. Рима.
Велике значення у віршуванні має кінцівка віршових рядків від останнього наголошеного складу, або клаузула. Коли клаузули двох або кількох рядків збігаються, вони називаються римою.
Рима – це співзвуччя в закінченні віршових рядків. Вона утворюється збігом останніх наголошених складів разом із ненаголошеними, які йдуть після них.
|
Вправа1. Гра «Відгомін».
Вчитель називає слово, діти, як відгомін, називають слово, яке закінчується на ті самі звуки.
Сонечко – віконечко, жити – пити, радіти, ходити; калина – дівчина, малина; діти – квіти; крок – урок, коса – роса;рід – плід; сім’я – ім’я; сніжок – мішок, пушок.
Вправа 2. Гра « Я також умію..»
Із поданої поезії вибрати слова, що римуються і дібрати свої приклади.
Володимир Гдаль
Рідна мова
Мово моя, непокірна і мила,
Ти все живеш і дзвениш.
Скільки рубали у тебе крила,
Думали – не полетиш!
Скільки тебе заставляли мовчати,
Скільки палала в вогні!
Мово моя, ти народом почата,
Ти у народі живеш і в мені.
Рідна моя, непокірна і мила,
Наче гірське джерело,
Звідки у тебе береться сила,
Щоб побороти зло?
Зразок: мила – крила, загубила…
Дзвениш – полетиш, мовчиш…
Мовчати – почати, кохати…
Вогні – мені, …
Розрізняють рими точні і неточні. У точних римах усі звуки віршового рядка збігаються:коні – поні, мир – кумир. У неточних римах збігаються не всі звуки:хатини – єдине; поет – уперед.
|
Вправа 3. Гра «Шукаємо пару»
До поданих слів доберіть рими і згрупуйте пари таким чином: пари з точною римою і пари з неточною римою.
Віченьки, віки, ніч, багато, кава, виріс, ніченьки, маяки, річ, втрата, казала, можливість.
Віршована мова має ритм.
Ритм – це впорядковане чергування наголошених і ненаголошених складів у віршованому рядку.
|
Вправа 4. Гра «Розмежуй»
Поділіть слова на склади і поставте наголос. Наголошені склади позначте рискою, ненаголошені – дужкою.
Федір Пантов
Любіть рідну мову
Мо/ва /– кра/са/ спіл/ку/ва/ння,/
Мо/ва /– як/ сон/це/ яс/не/,
Мо/ва /– то/ пред/ків/ на/дбан/ня,
Мо/ва/ – ба/гат/ство/ мо/є,
Мо/ва /– ба/гат/ство /мо/є.
Мо/ва/ – то/ чи/ста /кри/ни/ця,/
Де /б’є/ , мов/ сльо/за,/ дже/ре/ло,
Мо/ва/ – це /на/ша /сві/тли/ця,
Во/на /як/ до/бір/не/ зер/но,
Во/на/ як/ до/бір/не/ зер/но.
Тема. «Сини мої, Гайдамаки!... Нерозумні діти…» ( Гуманістичний зміст Шевченкової поеми «Гайдамаки»)
Мета. Сприяти усвідомленню учнями Коліївщини, як етапу багатовікової боротьби українського народу за свою волю й незалежність, трагічно – повчальної історії гайдамацького повстання; активізувати самостійне осмислення твору; виховувати національну свідомість і самоповагу.
Тип уроку: розгорнута бесіда.
Обладнання: твори Т. Шевченка, критична література, таблиця, аудіо записи пісень на слова поета.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний етап.
ІІ. Актуалізація набутих знань.
УЧИТЕЛЬ. «Україна…. Водному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна – країна смутку і краси, країна , де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище: високі в степу могили та прекрасна на весь світ, невідомо коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон». Невипадково ці слова звучать в повісті Степана Васильченка «У бур’янах», яка розповідає про дитинство Шевченка. І невипадково Тарас Григорович часто торкається славних і трагічних сторінок української минувшини, адже оповіді, легенди, пісні й перекази про давнину нашого народу оточували його змалку. Тому закономірне звернення Кобзаря до теми гайдамаччини. Що ж таке Коліївщина – «велетенське кладовище чи визвольна боротьба проти національного гноблення? Це одне з ключових питань, яке ми розглядатимемо на сьогоднішньому уроці. Крім того розглянемо ідейний зміст, композицію, ознайомимося з персонажами твору, почуємо думки Шевченкових сучасників про твір і спробуємо осмислити події минулого, поглянувши на них очима людини 21 століття.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
ü Чого ж Шевченко звертається до теми Коліївщини? Що спонукало його написати поему і які завдання ставив перед собою автор? Цю проблему вивчали «ДОСЛІДНИКИ».
УЧЕНЬ. Задум створити велику поему про гайдамаччину виник у Шевченка ще в 1838 – 1839 роках. Ідея не давала йому спокою, відривала навіть від улюбленої справи – малювання. Поет зізнався в «Щоденнику», що споглядаючи шедеври Карла Брюллова, він «замислився і плекав у своєму серці свого сліпця кобзаря і своїх кровожерних гайдамаків».
ü Що стало поштовхом до створення поеми?
УЧЕНЬ. Передовсім, безперечно, дитячі спогади. Саме його рідна Звенигородщина була осереддям Коліївщини. У загонах Залізняка й Ґонти воювало чимало селян із Кирилівки. Отож Тарас захоплено слухав спогади колишніх гайдамаків. Особливо вражали хлопця розповіді діда Івана – очевидця. А може, й учасника тих подій. Ще малим ходив Тарас із сестрою Катериною до Мотронинського монастиря, де повстанці святили ножі. На цвинтарі, що був поруч, він читав написи на гайдамацьких могилах. А ще закарбувалася у вразливому дитячому серці сила –силенна народних легенд, переказів, пісень – «Ой проїжджає по Україні козаченько Швачка» - стала Шевченковою улюбленою. Отже, змалку цей нащадок гайдамаків відчував благоговіння селян перед їхньою пам’яттю. Про це свідчать слова з «Епілогу» до твору
(учень зачитує «Епілог» від початку до слів «..тепер розказав»)
УЧЕНЬ. Ще одним поштовхом до написання поеми було ознайомлення юного Шевченка у Петербурзі з творами багатьох польських і російських авторів, де гайдамаків показано. Як озвірілих розбійників і розбишак. Надто прикро вразила його повість М. Чайковського «Вернигора», в якій Іван Ґонта змальований зрадником, безжальним убивцею рідних синів. Отож поет береться за перо, щоб спростувати наклепи й повернути гайдамакам славу героїв.
УЧЕНЬ. Можна також припустити, що одним із чинників. Які сприяли написанню поеми, було становлення молодого Шевченка як громадянина і глибоке осмислення ним своєї національної належності. Тому і хвилюють поета одвічні питання: що є гріх? Що породжує зло і як з ним боротись? А висвітлення трагічної і повчальної гайдамацького повстання допомогло йому якоюсь мірою відповісти на них.
ü Назвіть і проаналізуйте провідні ідеї твору (доповідають «науковці»).
УЧЕНЬ. У поемі переплітаються дві основні ідеї. Перша – «заперечення принципу зло помсти». Шевченко вважав. Що коли відповідаєш на зло злом, то лише примножує його. Щоб яскравіше показати безглуздість цього принципу, автор уводить епізод убивства Ґонтою своїх дітей – до речі, вигаданий, історично не підтверджений.
За трагедією, що сталася, поет осуджує і поляків, і українців. Поляків за те, що «буєм брата! Спалим хату!» - «сказали і сталось», а українців – за сліпу помсту: «Замучені руки розв’язались – і кров за кров, і муки за муки!» Ця взаємна ненависть згубила і тих, призвела до перемого над обома спільного ворога – Російської імперії. І в «Епілозі» Шевченко гірко підсумовує: «Посіяли гайдамаки в Україні жито, та не вони його жали», тобто наслідками цієї боротьби скористалися інші.
Кобзар був переконаний, що «єдиний вихід із ситуації – це відповісти Любов’ю на ненависть, прощенням на лють»
УЧЕНЬ. Друга провідна ідея поеми – звеличення подвигу предків, які повстали й загинули за Україну, довівши, що вони гідні сини Батьківщини, а не раби. І хоч гайдамаки відповіли жорстокістю на жорстокість, Шевченко зовсім не заперечує їхнього подвигу, а закликає сучасників продовжити справу прадідів.
ü Визначте жанр «Гайдамаків», проаналізуйте композицію (доповідають «ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ»)
УЧЕНЬ. За жанром «Гайдамаки» - героїко – історична романтична ліро – епічна поема – епопея. Особливість твору полягає в тому, що тут епос (оповідь про повстання) поєднується з лірикою (ліричними відступами, пісенними фрагментами , а також з елементами драми, бо в поему введено багато діалогів. Також віршована мова чергується з прозовою, як –от у розділі «Свято в Чигирині».
УЧЕНЬ. Поема складна за будовою, а деякі її частини мало пов’язані між собою у творі два прологи, десять розділів, епілог, «Передмова», звернення до передплатників книжки («Панове субскрибенти!») і «Приписи» (авторові помітки).
Ми простежили дві основні сюжетні лінії поеми, які тісно переплітаються. Перша – історична, висвітлює перебіг повстання, друга – кохання Яреми й Оксани.
Ці дві лінії відображено у таблиці.
Основні сюжетні вузли
|
Історична лінія
|
Лінія кохання Яреми і Оксани
|
експозиція
|
1.Загальний стан у польській державі й розбої конфедератів;
2. «На ґвалт України орли налетіли»
|
1. Ярема наймитує в Лейби;
2. Побачення Яреми з Оксаною
|
зав’язка
|
1. Повстанці збираються під Чигирином;
2. Освячення ножів біля Мотронинського 3. Очікування повстання
|
1. Ярема прощається з Оксаною і йде в гайдамаки;
2. Дівчину викрадають конфедерати.
|
Розвиток дії і кульмінація
|
1. «Задзвонили в усі дзвони…» - початок повстання; його розмах;
2. гайдамаки в Лисинці;
3. Кривава розправа в Умані;
4. Ґонта вбиває і ховає своїх синів
|
1. Люта помста шляхті за власне горе;
2. Порятунок коханої, перебування її в монастирі;
3. Одруження Яреми і Оксани
|
епілог
|
1. Спогад повстання;
2. Повідомлення про страту Ґонти, смерть Залізняка на каторзі;
3. Остаточне упокорення України
|
Ø Яку роль у поемі відіграють вступи й епілог?
Ø Які епізоди надають дії напруги?
Ø Чому, на вашу думку, любовна лінія залишається на другому плані?
Ø Які картини передають головне ідейно – художнє навантаження поеми?
Ø Назвіть ліричні відступи, що вам запам’яталися. Яка їхня роль у поемі?
Ø Знайдіть композиційні форми зв’язку в тексті ( наприклад: у кінці розділу «Лебедин» читаємо::6 « А тепер на Умань треба подивитись» - наступний розділ «Ґонта в Умані»
УЧЕНЬ. Композиція «Гайдамаків» характеризується значною кількістю ліричних відступів і вставних пісень, а також відсутність розв’язки. Припускають, що Шевченко залишив поему без логічного завершення, щоб уникнути цензурних заборон..
Ø Проаналізуйте систему образів «Гайдамаки»
УЧЕНЬ. У поемі два центральні збірні образи – гайдамаків і ляхів, що протистоять одні одним.
Поляки фігурують у творі ніби на другому плані: докладно їх показано лише в розділах «Конфедерати" й «Титар». Але їхні вчинки такі промовисті, що авторова оцінка не викликає сумнівів.
Головний герой поеми – повсталий український народ, гайдамаки. Шевченко пише, що Коліївщина мала між класовий характер: «убогий, багатий поєдналися». Месники зображені як цілісна могутня сила. Час від часу автор виокремлює з цієї громади один якийсь образ: то Яреми, то Залізняка, то запорожця, то кобзаря.
Учень. Найбільше уваги поет приділяє образові Яреми Гала йди. У «Передмові» зазначено, що «Галайда наполовину видуманий». Можна припустити, що цей персонаж мав прототипу. Імовірно, не був Семен Неживий, як наймитував у Гончара. Під час Коліївщини він очолив загін, що діяв у Кирилівці й довколишніх селах. Отже, перекази про цього героя Шевченко міг знати з дитинства.
План аналізу образу Яреми Галайди
1. Ярема – попихач у шинкаря.
2. «Не знав, сіромаха, що виросли крила».
3. Кохання до Оксани. Чистота й глибина його почуттів.
4. Яремині мрії, прагнення домогтися гідного життя.
5. Ярема – месник і герой.
6. Шанований побратимами повстанець.
Образ Яреми показано у розвитку. На початку поеми це затурканий наймит. Згодом у вирі повстання він стає мужнім месником. Це романтичний герой, наділений гіперболізованими рисами.
УЧЕНЬ. Образ Ґонти вирізняється в поемі в поемі великим трагізмом. Це лицар, герой, що виявляє відданість «святій правді-волі» України.
Польські літератори й історики зображували Ґонту зрадником, кривавим злодієм, убивцею власних дітей. За переказами ж, він був людиною гуманною. Під час повстання робив усе, щоб не було зайвого кровопролиття. У захопленій Умані сам рятував польських жінок і дітей. А поготів не вбивав своїх синів за католицтво – бо мав чотирьох доньок й одного сина, що, як і дружина, були православними.
Можливо, ці факти Шевченко й знав, але свідомо пішов за польською версією, щоб показати трагедію людини в умовах імперії, коли доводиться обирати між службою, особистим життям і вірністю пригнобленій Батьківщині. Аби розкрити всю складність такого вибору, поет вдається до перебільшення6 реальний Ґонта офірує заради України життям і своїм привілейованим становищем, а герой «Гайдамаків жертвує ще дорожчим – власними дітьми. Це спокута провини перед своїм народом, адже, служачи у загарбника, одружившись із полькою, Ґонта зрадив Україну.
Сцени вбивства й поховання Ґонтою своїх дітей кульмінаційні в поемі, вони дуже напружені емоційно і сповнені трагізму. Майстерно передає поет психічний стан ватажка ( Виразне читання уривків від «Аж ось ведуть гайдамаки…» до «Умань запалала», від «А хто такий у чорній киреї» до «…та й сховався»).Ґонта двічі, спочатку громаді, а потім синам пояснює, чого мусить так чинити: «Бо не я вбиваю, а присяга».
Його страждання такі великі, що, здається, небо над ним має розколотися або земля під ногами розступиться. Відтепер його чекає доля Каїна, якому немає місця між людьми, його скрізь переслідуватиме усвідомлення свого жахливого гріха. Та Ґонта й не чекає прощення, навпаки, просить душі вбитих синів:
Та благайте, просіть Бога,
Нехай на сім світі
Мене за вас покарає.
УЧЕНЬ. Не менш важливий у поемі образ Максима залізняка. Саме він , запорозький козак, уродженець Чигиринщини очолив повсталий народ і повів його на боротьбу за звільнення України від польського панування.
План аналізу образу Залізняка
1. Залізняк очима запорожців і гайдамаків («Свято в Чигирині»)
2. Повстанський ватажок у пісні бандуриста.
3. Залізняк під час битви.
4. Відданість справі визволення свого народу.
5. Мужність, широчінь натури, шана серед повстанців.
УЧЕНЬ. Усі персонажі об’єднує образ автора – ключовий у поемі. Решта образів поділені на два антагоністичні табори. Ґонта, Залізняк, Ярема й гайдамаки – месники, борці за національне визволення – непримиренно протистоять таборові загарбників, гнобителів – поляків.
УЧИТЕЛЬ. Отож Шевченкова поема пішла в люди, на Україну, виконувати високе призначення – будити національну свідомість гнобленого народу. Як саме зустріло цей твір суспільство, досліджували «КРИТИКИ», їм слово.
УЧЕНЬ. Коли нам запропонували це завдання, ми були впевнені, що знайдемо багато схвальних відгуків про поему. Та помилилися. Бо не взяли до уваги соціально – політичний стан України часів Кобзаря. Адже кожен більш – менш помітний твір нашої літератури аналізували й оцінювали передовсім на сторінках російської критики імперських видань. Автор и більшості рецензій визнавали неабиякий талант Шевченка. Але при цьому нарікали, що він пише свої твори українською мовою, якою нібито неможливо творити високу. Шляхетну літературу. Незважаючи на це, «Гайдамаки» мали й схвальні відгуки. Ось один із них (зачитує з книжки «Вічний як народ»). є такі оцінки, з яким наша група не погодилась і, гадаємо, що навряд чи погодяться всі присутні. Зокрема це висновки П. Куліша, висловлені в листі до Шевченка. Він пише, що в поемі «нема боротьби сил; ляхи всюди боягузи, ніякого опору, всюди гинуть. Від цього читач не співчуває переможцям», бо це «перемога м’ясників, а драма Ваша – кривава різанина, від якої мимоволі відвертаєшся».
УЧЕНЬ. І все ж поема «Гайдамаки» дістала багато позитивних відгуків не лише українських, а й закордонних критиків. Німецький критик Вільгельм Кунце підкреслював Шевченкове новаторство.
І\/. Підсумок уроку.
Учні формулюють тему й ідею твору.
УЧИТЕЛЬ. Ознайомившись з поемою і проаналізувавши її, звернімося до ключового питання нашого уроку: що ж таке Коліївщина в аспекті Шевченкового слова – «велетенське кладовище» чи визвольна боротьба українського народу проти національного гноблення? Якого висновку дійшла кожна з груп після почутого на уроці7
\/. Домашнє завдання.
Підготувати усний роздум на тему: «Який епізод поеми вразив найбільше і чому?»
Урок позакласного читання
6 клас
Тема. Творчість В. С . Близнеця
Мета. Ознайомити учнів з новими розділами повісті «Звук павутинки», допомогти глибше усвідомити ідейно – художній зміст повісті, її моральні уроки; розвивати навички виразного читання, переказу, характеристики; прищеплювати любов до природи, прагнення до краси і добра.
Хід уроку
Слово вчителя.
«З чого починається письменник? Письменник починається з любові до людей. Письменник починається з захоплення. Письменник починається зі співчуття і страждання. Якщо той. Хто взяв у руки перо. Не любить інших людей, рідну землю, якщо його не чарує схід сонця і в нього не стискається від нез’ясованої туги серце, якщо в нього не викликають співчуття болі ближнього, він ніколи не стане справжнім письменником», - так написав у передмові до вибраних творів В. Близнеця відомий український письменник Юрій Мушкетик.
Із цього погляду Віктора Семеновича Близнеця можна безумовно назвати справжнім письменником. В повісті «Звук павутинки» письменник змальовує неповторний світ дитинства як старт у майбутнє доросле життя. Його герой – допитливий і здібний хлопчик Льонька – живе у світі мрій і фантазій, уміє бачити красу й дивовижність навколо. «У простому реальному світі дитина вигадує собі казкових персонажів, до яких доросла голова часом не додумається», - говорить про це сам автор.
Отже, для початку пригадаємо чарівного чоловічка Бімса, який утворився з крапель, що падають зі стелі, і на ногах якого срібні підківки.
Учні розповідають розділи з повісті, які їм найбільше сподобалися.
2. Бесіда .
ü З якими героями ми познайомилися, хто з них реальний. А хто фантастичний?
ü Що ми можемо сказати про Льоньку?
ü Хто такий Адам?
ü Як Льонька став Лендом7
ü Яким чином звучить у повісті страшне відлуння війни7
ü Як хлопчик ставиться до слів «Адам», «Ніна»?
Творче завдання.
За запитаннями скласти кросворд.
1. Як звали злого діда, сусіда Льоньки? (Глипа)
2. Ім’я нової подружки Льоньки (Ніна)
3. Ім’я вченого атомника, що приїхав у село до баби? (Адам)
4. Те, про що розповідав хлопчик своєму новому знайомому? (Тварини)
5. Прізвисько, яке дав Льонці його новий друг? ( Ленд0
6. Кличка старого розумного коня, про якого розповів Льонька ? (Бакун)
7. Ім’я баби, до якої приїхав учений? (Строха)
8. Що зробили лелеки. Коли баба Груня захворіла і не вийшла проводжати їх у вирій? (Зосталися)
Ключовим словом до кросворду є «Підтекст»
Гра «Розшифруй слово»
Розмістіть коди так, щоб кожне наступне число було більше на 3 від попереднього, і запишіть відгадки:
8Р 14Я 11І 5М
15Н 12А 21А 9Ф 27І 18Т 30Я 24З
13Б 7Д 19О 10О 16Р
Вікторина «Відгадай, хто це»
1) Рудий -рудющий., мов вогонь, притьмом кидається в сіни і несе в зубах мою зброю – бузинову палицю» (Рекс)
2) Тонкий цибатий чоловік, одягнений не по – тутешньому: у світло – сірих штанях, у білій нейлоновій тенісці, на голові небесно – легкий капелюх» (Адам)
3) Вона теж блакитна, очі великі й здивовані, у косах – біла стрічка» (Ніна)
4) Був, кажуть, білої масті, але шерсть давно злиняла, стала брудно – сірою. І тепер, коли річку запинало туманом, (він) і сам блукав, як туман, тільки чулося з молочної хмари його старече пирхання. (Бакун)
5. Маленька…, зігнута, чорна з лиця, в чорній рясні спідниці, стоїть мовчазна і сувора, вичікує, поки підійдуть до неї. (баба Строха)
6 клас
Тема. Ліна Костенко «Кольорові миші». Ідея зіткнення неповторності і буденності.
Мета. Вчити шестикласників характеризувати образи героїв літературного твору; допомогти їм збагнути суть поезії - зіткнення неповторності й буденності, стандарту; розвивати логічне мислення, уяву, вміння коментувати зміст твору, дії героїв, виховувати прагнення бути неординарною особистістю, позитивне мислення.
Ми – це не безліч стандартних «я»,
А безліч всесвітів різних.
В. Симоненко
Хід уроку
1. Мотиваційний етап.
· З’ясування емоційного настрою. Кольоровий настрій.
· Слово вчителя. Поезія народилась разом з мовою. Вигадуючи слова для називання предметів, ознак, дій, людина передавала в них власне бачення світу. Сприймаючи довкілля в повноті відтінків, барв, тонів, людина прагла передати їх у красі слова. Поєднавши музичний ритм із красивим добірним словом, людство дістало змогу оприявнити свій духовний світ у поезії. Кожне слово, мовлене митцем, стає образом, набуває нових смислів, звучить особливо гарно, закарбовується в пам’яті і у серці. Не кожному дано творити поезію, проте кожен може навчитися відчувати і розуміти її. І той, хто читає вірш, вслухається в його мелодію, замислюється над значенням слів, стає його співавтором, співтворцем. Бо всяке мистецтво – це поштовх до нової творчості, яка розвиває душу людини, робить її багатою і красивою.
Гра «Розфарбую слово» .
Доберіть іменники до слова «кольоровий» і означення до слова «миші». Поміркуйте, чому сталося так, що зазвичай сірі, волохаті, верескливі миші раптом стали такими привабливими, добрими, цікавими?
2. Вивчення нового матеріалу.
Робота над змістом твору.
Прослухайте поезію з голосу декламатора. Дайте відповіді на запитання за змістом вірша.
· Де і коли відбуваються описані події у творі?
· За що позивається до суду чоловік? У чому звинувачує Анну?
· Яким є приміщення, де відбувається суд?
· Що відповів позивачеві суддя?
· Чи завдали якоїсь шкоди кольорові миші?
· Що сталося в родині сусіда, коли там з’явилися кольорові миші?
· Чи все описане у вірші було насправді?
Учитель. Коли в художньому творі розповідається про події. Яких насправді не було, це означає, що автор висловлює якусь ідею,приховуючи її за цими уявними подіями і персонажами. Такий мистецький прийом, що ґ ґрунтується на приховуванні осіб, предметів, явищ і фактів під іншими художніми образами, які мають характерні ознаки і вияви приховуваного, називають АЛЕГОРІЄЮ.
3. Аналіз системи образів поезії.
· Які персонажі є головними?
· За якими рисами вдачі їх можна протиставити одне одному?
Створення асоціативного грона героїв твору
Дібрати слова, що характеризують героїв твору
Анна - неповторна, добра, приваблива, щира, відкрита, товариська, мила, покірна, творча.
Сусід – злий, агресивний, жорстокий, заздрісний, бездушний, обмежений, нетворчий.
· Чому сусіда так дратують створені дівчинкою «кольорові миші2?
· Для чого автор протиставляє цих двох персонажів?
« Вибираю позицію»
· Перечитайте сцену в суді. Поміркуйте над тими запитаннями, які ставив суддя сусідові. Підтримує він Анну чи солідарний із сусідом? А ви на чиєму боці?
· Як ви зрозуміли вислів судді « Життя – це справа без гарантії»?
· Розкрийте алегорію твору. Що насправді символізують «кольорові миші» і «кольоровий кіт», який з’являється у фіналі твору?
· Визначте тему й основну думку поезії. Запишіть їх.
Проблемне запитання.
Чому, на відміну від сусіда, Анна мовчить: через те, що згодна зі звинуваченнями, відчуває свою провину, чи тому, що насправді творча людина має тонку і вразливу душу, надчутливу до прикрощів і образ?
Аналіз поетики твору
Бесіда.
· Від чийого імені ведеться розповідь? Які мовні засоби доводять, що говорить проста людина, яка щиро перейнялася почутою від когось історією?
· Які слова в тексті дають змогу визначити пору року, коли відбувалися події?
· Який художній прийом використано в реченні «Осіннє сонце, яблуко – недоквас, стояло в голих кленах у вікні»?
· Чому повторюється епітет «сірий» в останній строфі вірша?
· З якою метою Ліна Костенко вводить в у вірш діалоги? Уповільнюють чи пришвидшують вони розгортання сюжету?
4.Підведення підсумків уроку.
5. Домашнє завдання. Виразно читати вірш «Кольорові миші», відповідати на запитання підручника.
9 клас
Перший урок
Тема. Предтеча нової української літератури - Григорій Сковорода.
Життя і творчість.
Мета. Учні мають збагнути суть життєвого і творчого подвигу Сковороди, захопитися його особистістю, творчістю, ідеями та філософськими поглядами, за окремими деталями побачити загальний образ.
Обладнання. Портрет Сковороди, вибране його творів, монографії, статті про нього.
Хід урок
Організація класу.
Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашньої підготовленості
учнів, зокрема хронологічної таблиці,
складеної за біографією Сковороди.
Усна розповідь одного з учнів про Сковороду
на основі прочитаного в підручнику та
складеної хронологічної таблиці.
Учні – лексикознавці повідомляють про етимологію слова «предтеча» і чому ми так називаємо Г. Сковороду.
Це слово прийшло з церковнослов’янської мови в конкретній назві Іоанна Хрестителя, який ще до появи Ісуса Христа проповідував пришестя Спасителя. Конкретне значення – той, що йшов попереду. Сковорода передував Котляревському і Шевченкові, які вчилися на його життєвому прикладі та творчості.
1. Опрацювання нового матеріалу.
Вступне слово вчителя.
Давайте на основі того, що ви вже знаєте про Григорія Сковороду, спробуємо уявити його живого, почути голос, зрозуміти думки й переживання. Погляньмо на портрет мислителя. Високе чисте чоло, спокійний, сповнений почуття власної гідності погляд уважних очей. А ось на малюнку художників він на весь зріст – високий, худорлявий чоловік у простій селянській свитині з ціпком у руці неспішно крокує рідною землею, тими ж дорогами, якими й сьогодні проходять чи, точніше, проїжджають сотні й тисячі людей: Київ, Переяслав, Харків. Та послухаймо, що писав цей уже немолодий і хворий мандрівник у листі до одного із своїх приятелів – Єрмолова, прохаючи підібрати йому для купівлі недорогу й теплу шубу:
Ах, не сливаймо самих нас в одне тождество! Одно в нас тіло, а душа – другоє діло. Пусть бренноє тіло , как родилось на то, так і болит, но душа да радується…тілом ми нічто, но душею хтось – нечтось, дає що и великоє.
Дивно, що головна турбота цієї людини не про побутові незручності, які для наших сучасників найболючіші, а про справжню сутність людини – душу, без якої вона просто двонога істота, тварина класу ссавців. Сковорода радів з того. Що мав душу, що вона не піддається старості та хворобам і є вічною.
Бесіда.
Що нам ще не зовсім звичне в цьому короткому уривочку з писань Сковороди?
Незвична мова, далека від живої розмовної мови. Ота сама книжна давньоукраїнська мова мандрівних дяків, літописів, документів тієї доби. Письменник не порушував усталеної традиції. Але життям своїм і творчістю підготував ґрунт для тих, хто «низьку» народну мову зробив високою.
Які вчинки й повороти долі філософа здивували вас?
Група істориків – дослідників.
Їх досить багато, цих свідчень надзвичайної особистості нашого поета і філософа. Уявімо час, коли йому випало ходити по цій землі: 1722 – 1794 рр. Це важкі часи жорстоких розправ з «мазепинцями», скасування гетьманщини, знищення Запорозької січі. На очах у сковороди закріпачувалась Україна, царським указом припинялась діяльність мандрівних дяків, відбувалося могутнє селянське повстання, назване Коліївщиною, під час якого один з приятелів Сковороди О. Мельхіседек освятив гайдамацьку зброю. Свободу дій у Малоросії мали тільки ті, хто довів свою рабську відданість цариці або заховався за монастирськими мурами. Сковорода ж – дитина козацького роду й духу. Висока освіта ще більше поглибила його вроджене прагнення бути вільним. Він утікає від багатства та чинів – цих обов’язкових супутників рабства – на нескінченну дорогу пошуків істини, смислу людського буття на землі. І шукає Сковорода ту істину не за чужими морями, а поміж рідним народом, несучи світло знань усім, хто тільки хоче знати. Цього дивного вчителя в селянській свиті знала вся Україна, скрізь він мав приятелів і домівку.
Як ви думаєте, чому йому вірили і так глибоко шанували?
« Я вважаю…»
Я вважаю тому, що він жив так, як учив. Ось кілька прикладів. Сковорода твердить услід за великими мудрецями людства Платоном і Сократом: «Пізнай себе!» - і дає ще глибше розуміння цієї необхідної для людського щастя істини: « Щаслив тот, кто супряг себе частую должность с общею. Сія єсть істинная жизнь».
Відчуваючи, що він покликаний бути вчителем свого народу, Сковорода стає ним після того, як його вигнали з переяславського колегіуму, потім – з Харківського за вільнодумство та непокірливість. Тепер на сільському майдані, на тихій пасіці, в колі молодих чи статечних чоловіків він був однаково бажаним і потрібним, і тому завжди мав де переночувати і що з’їсти. Із Сковородою не поводились так . як із мандрівними дяками, що частенько виступали в ролі прохачів, бо його глибоко шанували.
Григорій Сковорода був талановитим співаком, музикантом, співаком і композитором. На яких інструментах він грав?
Група дослідників творчості Сковороди.
На сопілці, бандурі, скрипці. Наш пісенний народ на той час ще не онімів від панщини й горя, ще ніс на крилах своєї душі прагнення високої краси, ще підхоплював тисячоголосо пісні сучасників Сковороди – Марусі Чурай і козака Семена Климовського. Так само й підхоплювали пісні Сковороди. Це додавало йому снаги простувати далі невторованою своєю стежкою, бо це теж була його «сродна» праця, як і вчителювання.
Поневолена Україна волала до бога про порятунок, шукала його в церквах і Біблії, намагаючись пізнати, де ж та справедливість і святість. А Сковорода, проходячи містами й селами, твердив кожному, хто його слухав: «Бог біля тебе, з тобою, в тобі є….»
Чи легко було ще молодому Сковороді долати природне прагнення мати сім’ю й кохану жінку, життєві спокуси, а вже в літах – бажання спокою та затишку?
Дослідники – психологи
Мабуть, дуже нелегко. Та «сродна» його праця – обраний ним шлях. І він невтомно ніс свій хрест до кінця свого життя, бо знав точно і твердив усім, що тільки у праці, активності, зацікавленості, постійному навчанні й пізнанні – смисл життя людини.
Підтвердженням того, що він вийшов переможцем у життєвій боротьбі, є заповіданий ним напис на могильній плиті: «Мір ловіл меня, но не поймал».
2. Підсумки уроку.
· Чому свої твори сковорода писав книжною мовою? Чи були вони близькими і зрозумілими людям?
· Як на прикладі свого життя Сковорода довів необхідність для людини «сродної» праці?
· Що з життя Сковороди ми можемо взяти для себе як приклад, застереження, пораду?
6. Домашнє завдання. Прочитати поезії Григорія Сковороди. Аналіз поезій.
Другий урок
Тема. Літературно – естетичні погляди Григорія Сковороди, його поетична творчість.
Мета. Розкрити особливості поетичного світу Сковороди, джерела його натхнення, розвивати в учнів чуття слова; виховувати патріотизм як любов до малої і великої батьківщини, рідної природи, пісні.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
Я сподіваюсь, що ви вже прочитали й проаналізували вдома поетичні твори Григорія Сковороди. Тепер прочитаймо їх ще раз, пам’ятаючи про увагу до слова, виразність і чистоту нашого усного мовлення під час обговорення. Вірші сковороди ми будемо читати в перекладі на сучасну українську мову, іноді порівнюючи з оригінальним текстом. Ви самі зрозумієте чому.
Практична робота з текстами
«Всякому городу нрав і права». Виразне читання поезії.
Дослідження зіставлення.
· Де ми вже зустрічались з цим твором, хоч дещо переробленим? У яких філософських притчах сковороди розроблялася ця тема?
Пан Возний з п’єси Котляревського «Наталка Полтавка» співає пісню «Всякому городу…». Її мотиви звучать і у творах «Алфавіт», «Вдячний Еродій», «Убогий жайворонок».
· Яка провідна думка цього сатиричного твору?
Осуд холуйства і дрібної суєти світу, яка заважає людині жити в ладу із власною совістю і природо відповідністю, що є основою людського щастя і сенсу життя.
· Які художні особливості сатири Сковороди?
Чітке й лаконічне зображення типових образів людей тодішнього суспільства і уявне випробування їх перед лицем самої смерті як підсумку життя людини.
Виразне читання і самостійний аналіз учнями ліричних творів Сковороди «В город не піду багатий», «Гей, поля, поля зелені», «Ой , ти пташко жовтобоко», «Вольность».
Бесіда.
· Що єднає всі ці прочитані твори?( Тема – зображення життя людини в єднанні з природою, що вражає красою і наповнює животворною силою)
· Яка ідея названих творів? (благословення людини, здатної відстояти своє право на життя в ладу з власною совістю та вподобаннями)
· У чому художня своєрідність поезії? ( у їх пісенності. Недаремно багато віршів Сковороди стали народними піснями. Вони ліричні, в них відчувається єдність почуття і думки)
· Що було джерелом поетичної думки Сковороди? ( Рідна природа, глибоке розуміння її ролі в житті людей: багатюща українська народна творчість, вроджена поетичність душі письменника, його музикальність, щирість).
Домашнє завдання. Прочитати афоризми Сковороди, три з них вивчити напам’ять.
Картка №1
1. Чи є щастя постійним відчуттям? З чим це пов’язано? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору О. Стороженка «Скарб».
2. Що, на ваш погляд необхідно для того, щоб бути щасливим? Як з цього приводу висловлюється автор у своєму оповіданні?
3. Кого має на увазі письменник, зазначаючи «.. і голодний, і холодний, ще гірше од якого – небудь бідолахи»:
А) наймита; б) собаку; в) коня
Картка №2
1. Для чого О. Стороженко відобразив у творі «Скарб» селянський побут, звичаї українського народу. Наведіть приклади з оповідання.
2. Що ви розумієте під словом «скарб». Яким скарбам ви надаєте перевагу? Свої думки обґрунтуйте.
3. Якою приказкою закінчується твір «Скарб» О. Стороженка?
А) Хто багато бажає, той щасливим не буде.
Б) не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливим.
В) Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за нього не віддасть.
Картка №3
1. Чи погоджуєтеся ви з думкою О. Стороженка: « …як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати»? Власні міркування вмотивуйте.
2. Висловіть власне ставлення до того, в яких умовах зростав Павлусь. Що б ви порадили батькам героя стосовно його виховання?
3. « Душа не буде голодною у того, хто…»:
А) другого нагодує і заспокоїть;
Б) розвеселить ближнього;
В) заздрить іншим.
Картка №1
1. Що мав на увазі лікар, висловлюючись про хворобу хлопчика: «Коли сильна природа, так при Божій помочі переможе. А як ні, то піде за щастям, за вічним щастям» Свої міркування обґрунтуйте.
2. Чому , на ваш погляд, хлопчик хотів знайти квітку – щастя, навіть жертвуючи своїм здоров’ям? Вмотивуйте бажання героя.
3. Б. Лепкий називає хлопчика маленьким:
А) мандрівником;
Б) кучерявим;
В) допитливим.
Картка №2
1.Чим пояснити те, що вже дорослим хлопець «все ж таки кидається у воду і йде за нею, за тою квіткою щастя»? Чи шукаєте ви свою квітку? Свої думки обґрунтуйте.
2. Порівняйте розуміння щастя героями твору О. Стороженка «Скарб» і Б. Лепкого «Цвіт щастя». Відповідь узагальніть.
3. Щоб піти на пошуки цвіту щастя, хлопчик чекав, коли:
А) засне мати; б) засяє місяць;
В) не буде на вулиці вітру.
Картка №3
1. Дослідіть, яку квітку щастя мав на увазі Б. Лепкий. Свої спостереження доведіть, посилаючись на факти твору, на власний досвід.
2. Якої квітки щастя ви б подарували хлопчику, герою твору Б. Лепкого «Цвіт щастя»? Чому саме її? Відповідь вмотивуйте.
3. Дрібненькі хвилі на ставку нагадували:
А) молоді сходи на полі; б) морщини на старечім обличчі
в) прим’яту бабусину спідницю.
Картка №1
1.Для чого, на ваш погляд , Б. Лепкий називає свій твір казкою для дітей малих і великих. Відповідь обґрунтуйте.
2. Враховуючи, що це казка, дослідіть. Чи перемагає добро зло у творі Б. Лепкого «Мишка…» Наведіть переконливі приклади.
3. Господар був «.. товстий, як годований»:
А)бугай; б) кабан; в)ведмідь.
Картка №2
Чому Б. Лепкий називає людей цікавими створіннями? Висловіть власну думку щодо цього, наводячи переконливі приклади з твору та власного життя.
2. Обґрунтуйте прагнення мишки знищити, «потрощити цей папір (гроші0, що його кривдою людською чути, поганий папір» Відповідаючи. Посилайтеся на фактичний матеріал твору.
3. За що господар дорікав жінці після завданої мишкою шкоди? Оскільки та не :
А) закрила щільно ящик з грошима; б) хотіла мати кота у хаті;
в) насипала отруєного зерна біля нори шкідниці.
Картка№3
1. Висловіть власне ставлення до господаря і його жінки. Чим воно викликане? Наведіть переконливі аргументи.
2. Дослідіть та порівняйте, як у творі зображене життя людей у місті і селі? Для чого автор використав жанр казки, щоб відтворити реалії того життя7
3. Скільки господар хотів купити телят? А)двоє - троє; б) кілька;
в) п’ятьох.
До вивчення життєпису Тараса Шевченка та поеми «Катерина»
Перший варіант
№1
1. Суспільно – історичні умови 14 – 18 ст. і розвиток української культури.
2. Книгодрукування в 15 – 188 ст.
|
№2
1. Братства та їх роль у розвитку давньої віршованої літератури.
2. Героїка національно – визвольних рухів у козацьких літописах.
|
№3
1. Загальний огляд віршованої літератури.
2. Гумор і сатира бурлескної літератури.
|
№4
1. Давня драматургія, зокрема шкільна драма та інтермедії.
2. Роль вертепу в розвитку українського театру і драматургії.
|
№5.
1. Огляд української полемічної літератури давнього періоду.
2. Схарактеризуйте видатного полеміста за поемою Франка «Іван Вишенський».
|
№6
1. Доведіть тезу6 Викриття релігійних магнатів у «Посланні до єпископів» є сатиричним.
2. Знайдіть у тексті «Послання» неологізми і визначте їхню роль.
|
№7
1. Випишіть з «Послання до єпископів» приклади різних тропів та стилістичних фігур і розкрийте їхній зміст.
2. до яких слів полеміст підібрав епітети: гадюча, зміїне, ненаситне. Кривавий і як це характеризує його позицію?
|
№8
1. Чим Вишенський збагатив українську літературну мову?
2. Якими на підставі вивчених вами послань Івана Вишенського ви уявляєте вдачу. Характер та погляди їх автора?
|
№9
1. Опишіть враження від уявної (або здійсненої) подорожі літературними місцями, пов’язаними з життям Сковороди.
2. Укладіть тези до статті підручника про значення діяльності Г. Сковороди та вшанування його пам’яті.
|
№10
1. Чи відповідає портрет Григорія сковороди, виконаний художником Г. Бахмутом, вашим уявленням про письменника?
2. Укладіть карту місць перебування Г. Сковороди.
|
№11
1. На підставі відомого вам про Г. Сковороду визначте його вдачу, світогляд, уподобання.
2. які крилаті вислови Сковороди вам запам’яталися? Завчіть їх напамять.
|
№12
1. Хто з письменників присвятив Сковороді свої твори і які саме?
2. Ідейно – художній аналіз збірки «Сад божественних пісень».
|
№13
1. Які риси людини протиставляє Г. Сковорода багатству й знатності, як це виражено в поезії «Всякому місту звичай і права»?
2. Проаналізуйте алегоричні образи цього вірша.
|
№14
1. Ідейно – тематичне багатство байок Сковороди
2. Композиція, образи та мова байки «Бджола та Шершень»
|
№15
1. Доведіть багатство змісту і майстерність розповіді в притчах Г. Сковороди
2. Значення творчості Сковороди для сьогодення.
|
№16
1. Обґрунтуйте твердження про жанрове та ідейно – тематичне багатство творчості Г. сковороди
2. Основні надбання давньої української літератури
|
№1
1. Умови розвитку української культури у 14 – 18 ст.
2. яким був вклад друкарів Святополка Філя та Івана Федорова в розвиток української культури?
|
№2
1. Боротьба братств проти окатоличення і полонізації українців.
2. як у літописах самовидця, Грабянки та Величка відбилась героїчна доба козаччини?
|
№3
1. Тематика і спрямування давньої віршованої літератури.
2. Проти чого спрямована бурлескна сатира7
|
№4
1. Що ви знаєте про шкільну драму та інтермедії7
2. Що таке вертеп? Його вплив на розвиток нашого театру.
|
№5
1. Як виникла полемічна література7
2. Укладіть план життєпису Івана Вишенського.
|
№6
1. Що зумовило появу «Послання до єпископів»?
2. Випишіть з цього твору систему однорідних дієслів та дієприслівників і вкажіть на їх роль в його ідейному змісті.
|
№7
1. З 2Послання до єпископів» випишіть по одному прикладу на порівняння. Антитезу, інверсію та розкрийте їх зміст і роль.
2. Кого і за що Іван Вишенський називає кровоїдом, м’ясоїдом, волоїдом?
|
№8
1. Порівняйте мову послань Вишенського з мовою творів давньоруської літератури і зробіть висновок.
2. визначте тему та ідею «Послання до єпископів»
|
№9
1. Як оцінив життєдіяльність І. Вишенського Франко?
2. Чому спадщина Івана Вишенського є актуальною і сьогодні7
|
№10
1. Перегляньте фото Сковородинських місць та пам’ятників письменника – філософа і опишіть свої враження від їх перегляду.
2. законспектуйте статтю підручника про значення творчості Г. сковороди та вшанування його пам’яті.
|
№11
1. Розгляньте репродукцію картини І Їжакевича «Григорій сковорода в дорозі» і опишіть її.
2. На контурній карті Європи зазначте головні місця перебування Г. сковороди.
|
№12
1. Укладіть хронологічну таблицю життєдіяльності сковороди.
2. За що Сковороду народ назвав «мандрівною академією»?
|
№13
1. Випишіть зі «Слова про рідну матір»
М. Рильського строфу про Сковороду і поясніть її.
2. Які художні та наукові твори Сковороди ви знаєте?
|
№14
1. Кого і як висміяно в поезії «Всякому місту звичай і права»?
2. Зазначте у цьому творі алегоричні вислови і розкрийте їх зміст.
|
№15
1. Перекажіть зміст байки «Бджола та Шершень».
Якою мірою мораль байки не втратила актуальності й у наш час7
2. У чому велич і принадність ідеї «Сродної праці»?
|
№16
1. Випишіть 5 – 6 влучних висловів із притч Сковороди.
2. У чому полягає суспільно – виховне і пізнавальне значення діяльності й творчості Г. Сковороди?
|
№17
1. Як світ вшанував пам'ять Г. Сковороди?
2. Які, на вашу думку, найголовніші здобутки давнього періоду української культури?
|
До вивчення життєпису Тараса Шевченка та поеми «Катерина»
№1
!. Продовжити за «Кобзарем» список автобіографічних поезій Т. Шевченка: «Якби ви знали, паничі», «І золотої, й дорогої», «А.О.Козачковському», «Ми вкупочці колись росли».
2. Підібрані вірші розташувати в порядку, що відповідає хронології життя їх автора.
3. Приготуватися до стислого коментування змісту цих віршів.
|
№2
1.Які ви знаєте художньо – біографічні твори про Шевченка?
2. Перекажіть декілька епізодів однієї з повістей, поем тощо.
3. Що нового про Кобзаря ви дізналися з прочитаного?
| |
№3
1. Хто із сучасників Шевченка залишив про нього спогади?
2. Перекажіть найголовніше з двох – трьох спогадів.
3. Чим збагатились ваші уявлення про поета з цих спогадів?
№4
1. Опишіть внутрішній світ Катерини (І розділ). Чи є відповідність між ним та поведінкою дівчини?
2. У чому полягає зовнішній і внутрішній конфлікт в момент народження нешлюбного сина Катрі?
| ||
№5
1. Випишіть пестливі слова з мови старої матері й подумайте, чи не суперечать вони її прокльонам. Якщо ні, то чому?
2. Як реагувала Катря на вигнання її батьками з дому, як прощалась з рідною домівкою і як це її характеризує?
|
№6
1. Знайдіть весільну лексику в сцені вигнання Катерини
і обґрунтуйте її художню доцільність.
2. Перечитайте ще раз ліричний відступ «Бач, на що здалися карі оченята…», проаналізуйте його.
| |
№7
1. Яка, на вашу думку. Роль пейзажу на початку І \/ розділу7
2. Дайте ідейно – художній аналіз монологу Катерини «Кого? Мене взяти?» Як розкрилася в ньому ця жінка?
|
№8
1. Уявіть і опишіть психічний стан Катерини після ганебної втечі «коханого». Ваші висновки і роздуми.
2. Складіть розгорнутий план теми: «Образ жінки в ранній творчості Шевченка»
| |
№9
1. Розкрийте тезу: Катерина – класичний трагічний образ.
2. З’ясуйте роль ліричних відступів та пейзажу у поемі
| ||
Такого Марка Кропивницького ви не знали!
Яким був фундатор театру світової слави на сцені та в житті, людина, на честь якої був переіменований Кіровоград, газеті «День» розповідав Ігор Кропивницький, його внук, багаторічний автор газети, який немало сил докладав для вшанування пам’яті Марка Лукича. 15 липня будуть роковини, як Ігор Олексійович пішов у Вічність... Дуже шкода, що він не діждався світлої миті — віднині місто Кіровоград названо ім’ям його легендарного діда... Видання вирішило нагадати читачам найцікавіше про цю легендарну особистість і талановиту сім’ю Кропивницьких.
— На жаль, із дідом мені не довелося зустрітися, бо я народився вже після його смерті. Та скільки себе пам’ятаю, у нашій родині Марко Лукич завжди сприймався як живий, — розказував «Дню» І. КРОПИВНИЦЬКИЙ. — Ми вважали, що він просто кудись поїхав у справах або на гастролі та трохи забарився, і ось-ось має повернутись, а тоді наша оселя сповниться пісень та веселого сміху, цікавих розповідей та спогадів. Моя мати — Ольга Марківна Кропивницька — з теплом і любов’ю не раз згадувала, яким цікавим оповідачем, жартівником і вигадником був Марко Лукич. У колі рідних і друзів не вщухали його приповідки про комічні ситуації, в які він потрапляв із побратимами по славнозвісному театру корифеїв, що став відомим усьому світу як перший національний класичний театр.
Шкода, що багато наших сімейних реліквій загубилося під час революційних лихоліть та під час війни. Але втішає те, що навіки лишилися в пам’яті українців твори Кропивницького — драматурга, актора, поета, композитора — та його смілива подвижницька діяльність в боротьбі за духовне визволення своєї уярмленої нації. Пісні його стали справді народними, згадаймо хоч би «Соловейка» та багато інших. І досі живуть численні легенди та спогади сучасників, збереглися афоризми Марка Лукича, що стали крилатими...
ТЕАТР
З ім’ям Кропивницького пов’язана ціла епоха! Він був актор, драматург, режисер, письменник, композитор, співак, публіцист, громадський діяч, засновник українського театру. Марко Лукич виплекав справжніх зірок світової сцени, а театр Кропивницького зумів стати у ряд кращих національних у Європі та здобув гучну славу. Його колектив із успіхом гастролював не лише по всій царській Росії, а також у Варшаві, Мінську, Вільно, Тифлісі, Галичині, Австро-Угорщині
ПРОСВІТНИК
У час, коли більшість населення України було неписьменною і не могла читати твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Івана Франка та інших українських письменників, Театр Кропивницького багато років був одним із головних джерел культурного відродження уярмленої нації, займаючись просвітницькою місією, — ніс правду в народ. Театр Марка Кропивницького давав величезний поштовх для подальшого розвитку української культури і став однією з важливих духовних підвалин, на яких через багато десятиліть було побудовано незалежну Українську державу.
Все своє життя засобами мистецтва боровся за духовне визволення України: як драматург і актор палким мистецьким словом пробуджував національну свідомість народу, закликав його зберігати й відстоювати свої культурні надбання.
Устами героїв своїх п’єс Кропивницький проголошував протест проти соціальної несправедливості. Цензори забороняли твори драматурга, погрожували арештом, і тільки надзвичайна популярність і народна любов рятували митця-патріота від неминучого арешту...
ДРАМАТУРГ
У своїх творах він виступає тонкім знавцем душі, висвітлюючи болючі проблеми доби, зображуючи гострі соціальні протиріччя суспільства, що надавало його творчості ідейно-виховної сили. Загалом Марко Лукич написав понад 40 п’єс. Преса порівнювала їх із шедеврами світової літератури, бо в кожній із таких, як «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж павук», «По ревізії», «Олеся», «Замулені джерела», «Скрутна доба», — митець виводить на життєвий кін свого улюбленого героя — селянина.
РЕЖИСЕР
Саме Кропивницький вперше надав українському театру соціального значення і звучання. На той час то було відкриттям! Марко Лукич казав, що актор і режисер повинні добре знати життя народу й черпати з нього образи, аби правдиво розкривати психологію сценічного образу. А слово, рух, інтонація, міміка, грим, костюм, сценографія і музичне оформлення — тобто всі компоненти спектаклю — повинні бути підкорені розкриттю змісту твору. Таким було творче кредо великого режисера-педагога. На цьому він виховав кілька поколінь українських акторів.
«Не можна забувати, — згадувала актриса Софія Тобілевич, дружина Карпенко-Карого, — що той потрійний труд, який виконував Марко Кропивницький, бувши одночасно драматургом, артистом, режисером і вчителем цілого гуртка молодих акторів, що цей труд вимагав нелюдських сил, надзвичайного напруження енергії, нервів і здоров’я. Всі актори, яким він допомагав оволодіти технікою гри на сцені, всі його учні, не виключаючи Садовського та Саксаганського, були закохані в Марка Кропивницького, як в артиста, режисера і великої душі людину».
БІЛЬШЕ 500 РОЛЕЙ!
За своє довге театральне життя Марко Лукич грав у творах українського, російського й західноєвропейського репертуару більше 500 ролей. Це були шедеври сценічного втілення, в яких великий актор сягав глибини розкриття і розуміння образу, створював сповнені правди характери, зачаровуючи своєю грою глядачів. «Відчувалося, що на кону виступає не тільки неабияка художня сила, а людина, яка воістину кохається у своєму рідному національному мистецтві. На сцені виступає один із головних, кращих діячів в українському театрі, окраса, гордість його», — так високо відгукувався про Кропивницького один з відомих критиків того часу. Ще за життя його називали «українським Мольєром» і «українським Шекспіром», а його прогресивні ідеї актуальні й у наш час.
БЛАГОДІЙНИК
Марко Кропивницький часто поступався своїм гонораром для тих численних аматорських труп, де виступав, залюбки приймав у себе різних діячів культури і дозволяв їм жити на своєму хуторі «Затишок» роками, на повному пансіоні. Довгий час у нього жили родичі Тараса Шевченка, його побратим, композитор Микола Лисенко. Часто гостювали й інші діячі культури та мистецтва, художники, актори, науковці. Хутір «Затишок» був тоді справжнім осередком культурного життя Слобожанщини. Марко Кропивницький при нагоді допомагав бідним акторам і селянам.
ГРОМАДЯНИН
Він являв собою приклад громадського подвигу людини. Відомий факт, коли російський цар Олександр II, в захопленні від акторській майстерності, під час гастролей театру у Петербурзі запропонував М.Кропивницькому грати в імператорському театрі, що давало змогу актору безтурботно й заможно жити, — він рішуче відмовився. «Непотрібно мені ні срібла, ні золота, ні слави, ні пошанівок... Зрадити своєму народові, піти у найми тут «властям предержащим», які мову нашу не визнають і хочуть знищити? Ніколи! Краще буду працювати для милій моїй Україні на повну, Богом дану мені силу, а там вже нехай цінують, що я залишив», — так сміливо висловлювався «батько українського театру» — Кропивницький, бо рідна Україна була для нього понад усе!
ПЕРШОВІДКРИВАЧ
З ім’ям Кропивницького пов’язане перше прилюдне виконання присвяченої йому композитором Данилом Крижанівським пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». За цей вчинок Марко Лукич ледве уникнув арешту. Бо у тi часи «читати твори, друкувати тексти до музичних нот українською мовою» було заборонено царським указом. «Інцидент», за доносом охранки, стався в Одесі у 1892 році, на вечорі, присвяченому пам’яті Кобзаря. Коли Марко Лукич заспівав, слухачі підвелись і стоячи співали разом iз ним урочисту мелодію. Налякані жандарми увірвались у залу і почали виштовхувати публіку, а їм у відповідь ще голосніше з усіх боків лунало шевченківське слово. Сягнувши у простір могутнім співом Марка Кропивницького, ця пісня всоталась у кров і плоть кожного українця, стала духовним гімном нашої нації...
Як почуваєтеся після конкурсу?
ВідповістиВидалитиМаєте гарний матекіал.
Настрій непоганий! Чекаємо контрольної роботи! Дякую за оцінку моїх конспектів.
Видалити