Тема. Типи мовлення
Мета. Поширити і поглибити знання учнів про типи мовлення, навчити розрізняти розповідь, опис і роздум; знати їх характерні ознаки, визначати за формулюванням теми, який тип мовлення має бути покладений в основу твору, будувати тексти заданого типу мовлення; розвивати логічне мислення; виховувати любов до рідного слова.
Перебіг уроку
1. Мотиваційне навчання школярів.
Звертаючись до школярів, учитель пропонує їм пофантазувати.
Учитель. Уявіть, що наступного дня після зустрічі з НЛО ви прийшли до школи й однокласники почали розпитувати тебе про диво. «Ти бачив інопланетян?», « Які вони?», «Що вони робили?», «Чому вони прилітали на землю?» Запитань – безліч. І вам довелося описувати інопланетян, розповідати, що відбувалося на місці приземлення й навіть висловлювати свої припущення, навіщо прилітали енелонавти. І щоразу, залежно від мети, змісту й будови у вас виходили різні висловлювання – опис, розповідь, роздум.
Це три типи мовлення. Висловлювання може належати до одного із них, а нерідко вони поєднуюються в одному тексті.
Завдання – дослідження.
Прочитайте перші рядки учнівських творів. Чи можна за початком визначити, який саме текст – опис, розповідь чи роздум – має намір створити кожен з учнів?
· Я бачив НЛО. Це був….
· Я бачив НЛО. А трапилось це так….
· Я бачив НЛО. Чому він прилітав?
Міркуємо.
За початком першого тексту можна здогадатися, що в ньому описуватиметься НЛО. Це буде опис. Із початкових речень другого тексту можна зрозуміти, що в ньому розповідатиметься про зустріч з НЛО. Автор побудує розповідь. У початку третього тексту висловлюється припущення, чому НЛО прилітав на Землю. Учень має намір написати роздум.
Завдання – зіставлення.
Прочитайте три тексти. Яке із запитань: який? Що відбулося? Чому? – можна поставити до кожного з текстів?
Рання осінь
День був гарний, погожий. На городі і в саду рясніли свіжі, живучі осінні квіти: різнобарвні айстри, палка красоля, гвоздики, гарячий, як кров, королів цвіт. Між зеленим морем листу на дереві подекуди визирали, як перша сивина, пожовклі листочки; на рові од поля палав уже кущ глоду, а вгорі прослалося небо чисте, спокійне. (С. Васильченко)
Вода – мандрівниця
Вода на землі перебуває в постійному русі. З поверхні океанів, морів, різних водойм вона випаровується і потрапляє в атмосферу. Там з водяної пари утворюються хмари, а вітер переносить їх з одного місця в інше. З хмар вода випадає у вигляді дощу, снігу або граду. Знову поповнюються ґрунтові й підземні води. Біжать струмки в річки, які впадають у моря й океани.
Так відбувається вічний кругообіг води у природі. (З журналу)
Всесвітній день Землі
Всесвітній день Землі відзначається 22 квітня, в час великого буяння природи. Чому його святкують? Можливо, щоб ми ще раз подивилися довкруг, подумали, почали діяти, щоб зберегти свою Землю.
У наші дні на планеті що дві секунди вирубується гектар лісу. Сучасний лайнер за один рейс спалює стільки кисню, скільки сто гектарів лісу виробляють за рік. А скільки бруду викидається в атмосферу, воду і ґрунт! Кільком сотням видів тварин загрожує зникнення.
І хоч би де жили люди, їм треба думати, як рятувати Землю ( З журналу)
Мозковий штурм
· До якого типу мовлення належать тексти? Відповідь обґрунтуйте.
· Де і з якою метою можуть бути використані?
· Визначте стильову належність текстів.
Робота з таблицею
Тип мовлення
|
На яке запитання дається відповідь у висловлюванні
|
Про що йдеться у висловлюванні
|
Розповідь
|
Що відбувається?
Що робить особа
( предмет)?
Що сталося?
|
Про події, дії
|
Опис
|
Якою ( яким ) є особа (предмет)?
Чому особа така (предмет такий)?
|
Про ознаки
|
Роздум
|
Чому вона чинить саме так, а не інакше?
|
Про причини
|
«Учень – текст – учень»
Прочитайте текст. До якого типу мовлення він належить? Обґрунтуйте.
Річчина хвороба
Спека висмоктала воду – і річка схудла. На тому місці, звідки вода відійшла, чого тільки не знайдеш! Іржаві консервні бляшанки, покручений дріт, щербаті пляшки, надколоті цеглини… Навіть поламаний дитячий візок – і той тут.
Ніколи Сергійко не бачив річку такою непривабливою. Соромно стало йому за всіх хлопців і за себе. Навіть здалося, що річка хвора, жалібно охкає і просить людей: «Вилікуйте мене, приберіть лахміття, допоможіть причепуритися. Підуть дощі, я стану повноводною, і моєї хвороби знову ніхто не помічатиме! Дуже вас прошу, поспішайте!»
Сергійко закотив холоші й негайно взявся до роботи. « Друзі обов’язково прийдуть, - думав він, - побачать, що я працюю, і почнуть допомагати. Річчина хвороба виліковна, тільки потрудитись треба» (За В. Струтинським)
· Як ви розумієте назву тексту?
· Чи можна було запобігти «річчиній хворобі»? як?
· Перекажіть усно зміст висловлювання.
· Доповніть свою розповідь відомими вам фактами руйнування природи людьми.
· Висловіть своє ставлення до таких явищ.
« Я – письменник»
Прочитайте теми творів. За якою з них ви будуватимете розповідь, за якою – опис або роздум?
1. Як ми відпочивали на озері
2. Гірське озерце
3. Чому гине річка?
Складіть спочатку усні висловлювання, а потім напишіть міні – твір. Створіть у першому випадку – розповідь, у другому – опис, у третьому – роздум.
Як ми відпочивали на озері
У неділю ми з друзями відпочивали на озері. Знайшли живописне місце під вербами…
Гірське озеро
Чудове озерце заховалось у горах. Вода в ньому…
Чому гине річка?
Ще не так давно наша річка була чистою. Чому ж тепер у ній не можна купатися?
Домашнє завдання.
Дописати твори – мініатюри.
Тема. Оповідання про випадок із життя
Мета. Ознайомити учнів з особливостями побудови оповідання, удосконалювати їх уміння переказувати у зв’язній формі текст, поліпшувати зміст і мовленнєве оформлення свого оповідання, виховувати любов до рідного слова.
Перебіг уроку
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань .
Учитель. З вами, безперечно траплялися найрізноманітніші пригоди: повчальні, веселі, сумні, небезпечні, неймовірні. І вам, напевно, хочеться поділитися тим, що відбулося, розповісти про все так захоплююче, щоб усі заслухалися. Повчімося ж цікаво передавати те, що трапилося з кожним із вас.
Оповідання – невеликий розповідний твір про одну,але важливу подію в житті людини ( іноді кількох людей)
|
Робота з текстом.
Прослухайте текст, визначте його тему й основну думку.
Чому не спиться Пилипкові
Пилипко по дорозі до школи знайшов ручку. Писала вона двома кольорами – синім і червоним. Треба тільки по черзі натискати.
Прийшов до школи та став писати знайденою ручкою
На перерві до нього приходить Петрик. Подивився пильно на ручку та й каже: « У мене така була… Загубив»
Пилипко відчув, як усе його тіло немов жаром обсипало. Він боявся підвести очі. Ледве дочекався, доки Петрик відійшов.
Після уроків Пилипко рушив додому не тією дорогою, що завжди ходив. Ішов берегами, через греблю. На мосту зупинився. Вийняв з кишені ручку. Довго дивився на бурхливий водоспад, за яким чорнів вир. Кинув ручку в той вир і побіг додому.
Наступного дня на перерві до нього знову підходить Петрик.
- А де ж твоя ручка? – питає.
- Я теж її загубив, - каже Пилипко.
- Як це дивно.. – прошепотів Петрик.
Тієї ночі Пилипко майже не спав. (В.Сухомлинський)
· Як повелися б ви на місці Пилипка?
· Чому не спав Пилипко?
· Який тип мовлення покладено в основу тексту?
· До якого стилю належить текст?
Основний тип мовлення в оповіданні – розповідь, а описи (портрети, пейзажі) та роздум відіграють допоміжну роль.
|
· Простежте за послідовністю перебігу подій.
· З якої події починається розвиток усіх подальших подій?
· Як розгорталися події в оповіданні?
· Знайдіть момент найвищої напруги в розвитку дії (кульмінацію)
· Які слова і вирази допомагають його відтворити?
В основі розповіді лежить подія (випадок, пригода). Тому в будові оповідання розрізняють частини, пов’язані з перебігом цієї події: початок, розвиток дії, її кінець.
Будову оповідання можна зобразити схематично:
Лінгвістичне дослідження
· Зверніть увагу на мовні засоби.
· Знайдіть у тексті антоніми до слів знайшов, підходить, рушив.
· Доберіть синоніми до слів пильно, зазвичай.
· Поясніть розділові знаки при прямій мові та діалозі.
Прочитайте план тексту
План
1. Несподівана знахідка.
2. Переживання Пилипка.
3. Зміна звичного маршруту.
4. Ручка зникає у вирі.
5. Друзі по нещастю.
6. Безсонна ніч.
Перекажіть текст усно за планом.
Прочитайте теми творів.
1. Пам’ятний день (цікавий епізод) зі шкільного життя.
2. Як мені одного разу пощастило
3. Як я порадувала маму ( тата, сестру, дідуся)
4. Лісова пригода
5. Випадок на річці
6. Коли я був маленьким
7. Одна моя витівка
· Згадайте один із повчальних, смішних,сумних , страшних, захопливих чи неймовірних випадків зі свого життя. Розкажіть про нього.
Робота з таблицею
Продумайте
|
Уточніть
|
1. З якою метою ви говоритимете, що ви хочете:
- розважити слухачів;
- створити їм гарний настрій;
- довести їм щось;
- здивувати;
- розсмішити.
2. Про що саме ви говоритимете, щоб краще розкрити тему, висловити основну думку.
Яким тоном її виділите
3. Як ви почнете, як продовжите і як закінчите своє висловлювання
4. Що можна сказати голосніше чи тихіше, швидше чи повільніше, щоб зробити мовлення виразнішим
|
З якою метою?
Кому?
Про що?
Що головне?
В якому порядку?
Як?
|
Слова для зв’язку частин твору
Початок
|
Якось, одного разу, це було, це трапилось, ось який випадок стався, пригадується мені…
|
Послідовність дії
|
Згодом, потім, пізніше, у той же час, після того, тоді, наступного дня, через кілька днів, раптом, несподівано, та ось…
|
Кінець оповідання
|
Нарешті, ось так, так закінчилось, ось такий випадок, ось така історія…
|
· Продумайте розповідь про випадок із свого життя; попросіть свого товариша вислухати вас і зробити вам зауваження. Розповідаючи, стежте за своїм мовленням, за тоном, за темпом, гучністю, жестами і мімікою. Виправте своє висловлювання, скориставшись слушними порадами.
· Намагайтесь якомога точніше . правдивіше передати свої враження, думки з приводу того. Що відбулося, зацікавити тих, кому адресоване ваше оповідання. Додержуйтесь основних структурних частин оповідання. Скористайтеся пам’яткою
Пам’ятка «Як працювати над твором»
1. Виберіть тему, про що ви писатимете.
2. Визначте основну думку твору (що стверджуватимете)
3. Подумайте, кого , як і в чому переконуватимете.
4. Визначте, який тип мовлення (розповіді, опису чи роздуму) буде основним у творі.
5. Визначте стиль висловлювання.
6. Доберіть потрібний матеріал, уникаючи зайвого, що не стосуватиметься теми.
| ||
7. Зміст майбутнього твору підпорядковуйте темі й основній думці висловлювання
8. Стежте за послідовністю викладу думок. Використовуйте різноманітні засоби зв’язку між реченнями в тексті (займенників, синонімів, спільнокореневих слів)
9. Додержуйтесь композиції, типу, жанру мовлення.
10. Використовуйте засоби, характерні для конкретного стилю мовлення.
| ||
Домашнє завдання.
Записати складений текст на чорновику.
Тема. Докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму
Мета. Формувати учнів уміння усвідомлено переказувати текст, у якому поєднуються різні типи мовлення; розвивати навички правильного будування речень, дотримання теми та основної думку, послідовності висловлювання; виховувати любов до рідного слова.
Перебіг уроку
1. Актуалізація опорних знань учнів.
2. Оргмомент.
Експрес – опитування (робота з мовленнєвими поняттями)
1. Які типи мовлення ви знаєте?
2. Як розрізнити розповідь, опис і роздум?
3. Де і як використовуються типи мовлення?
4. Чи можуть поєднуватися усі типи мовлення в одному тексті?
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Перше прочитання тексту.
Чудесна груша
Жив бідний чоловік. Тільки й багатства було у нього, що діти. Мав чоловік корівчину, та таку стару, самі кості й шкура. Радили сусіди зарізати корову, бо молока від неї вже не було. А голодні діти хоч кістку яку обгризуть….
Та чоловік і його діти любили худобину, бо вона стільки літ усю родину годувала, стала їм рідною. А хіба можна зарізати того, кого любиш? Впала стара корівка та не встає. Пожалів її чоловік, приголубив. Тут і заговорила корівчина людським голосом. Наказала чоловікові, як вона вмре, закопати її біля хати під вікном.
Зробив так чоловік. За весну виросла на тім місці груша, зацвіла. На осінь грушками вродила. Великі та гарні, а смачні! Пішла про них слава.
Понаїхали пани груші купувати, гарні гроші за них давали. Купив чоловік корову, і не були вже діти голодні.
Забагатів чоловік. Шанували його люди, бо ніколи не забував з бідняками хлібом поділитися, а дитині грушку винести. Тож найбільше людське багатство – доброта й справедливість. (народна казка)
2. Складання плану до тексту.
Орієнтовний план
1. Багатство бідного чоловіка.
2. Порада сусідів зарізати корову.
3. Чоловік та діти любили корову.
4. Заговорила худоба людським голосом
5. Пішла слава про чудесні груші.
6. Не були вже діти голодні.
7. За що шанували чоловіка люди.
Завдання – дослідження
· Підкреслити пункти плану, які відповідають уривкам тексту, побудованим у формі роздуму (2, 3, 7)
· Усно перекажіть ці уривки, відновлюючи складові частини роздуму: тези, аргументи, висновок.
· Що дає підстави вважати текст розповідним?
· Про які події розповідається в ньому?
· Яке загальне питання можна поставити до тексту?
· Де наявні в тексті елементи роздуму?
· Як будується роздум7
· Чи виграв тексти від уведення в нього елементів роздуму?
· Яка тема тексту?
· Яка основна думка тексту?
Завдання – спостереження.
Поспостерігайте над тим, яких відтінків значень надають суфікси словам (корова, корівка, корівчина)
· Поспостерігайте за тим, за допомогою яких сполучників здійснюється перехід від тези до аргументації ( тому що, через те, що; бо)
· Поспостерігайте за тим, за допомогою яких слів здійснюється перехід від аргументації до висновків ( отже, тож, значить).
ІІ. Повторне читання тексту.
ІІІ. Третє читання тексту.
Робота в зошитах.
Зачитування зразків написаних переказів, виправлення помилок.
Домашнє завдання.
Доопрацювати переказ.
Тема. Особливості побудови художнього і наукового описів. Опис предмета в художньому стилі.
Мета. Формувати в учнів вміння розрізняти описи наукові й художні, складати художній опис предмета; удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначати тему й основну думку тексту, тип і стилі мовлення; підвищувати мовну культуру учнів.
Перебіг уроку
1. Оргмомент.
2. Актуалізація опорних знань учнів
· Почитайте подані тексти. Визначте, до якого типу мовлення слід віднести кожен із текстів.
І. високо цвіли круглі, як решета, жовтогарячі вінки, пахли терпким смолистим духом. Стовбури соняшників шершаві, аж колючі, листя спідсподу в жилках і ще шорсткіше од гарбузового. Соняшники зовсім не ворушилися, аж поки не зійшло сонце. Тоді вони повернули до тезка голови
( За Ю. Яновським)
ІІ. Квітка соняшника – суцвіття, яке складається більш ніж з півтори тисячі плідних квіток, а безплідні розміщені під краєм кошика й утворюють жовтогаряче обрамлення. Внутрішні квітки після запилення утворюють насінини. Утримує квітковий, а згодом насіннєвий кошик кільце зелених листків.
Назва рослини - «хеліантус» (від грецького «хеліос» - «сонце» та «антос» - «квітка») (За С. Івченком)
Лінгвістичне дослідження.
· Визначте «дане» й «нове» в текстах.
· Поставте до текстів загальне запитання.
· Визначте стиль уривків.
· Який уривок є докладнішим описом?
· У якому ознаки предмета не лише називаються, а й «малюються»?
· У якому тексті використані художні засоби і які?
Теоретичний матеріал
Опис – це висловлювання, в якому розкриваються важливі характерні ознаки, що вирізняють предмет, істоту, дію, процес чи явище з-поміж інших (у тому числі схожих) – величина, форма, колір, матеріал, запах, смак тощо.
Опис містить відповідь на одне з питань : який? Яка? Яке? Які?
|
Розрізняють ділові (наукові) й художні описи. В науковому описі дається перелік головних (істотних) сталих ознак предмета, його властивостей. Мета – дати точну інформацію про величину, форму, колір, матеріал. Для наукових описів добираються лише найважливіші факти. Виклад лаконічний. Послідовний. Слова вживаються тільки в прямому значенні. Такі описи - в підручниках, довідниках, енциклопедіях.
|
Схема побудови наукового опису
1. Що це за предмет
2. 2. Матеріал, з якого зроблено предмет.
3. Форма, розмір, колір.
4. З яких частин складається.
5. Для чого використовується.
|
Робота в групах.
· Згрупуйтесь по четверо, розіграйте таку ситуацію. Ви ідете в похід до лісу. Вам треба взяти чотири самі необхідні речі. Які це речі? Опишіть їх в науковому стилі. Підкресліть необхідність саме цих речей, а не будь – яких інших.
Художній опис, на відміну від наукового, містить ознаки, які видаються письменникові головними на цей момент. Предмети він зображує такими, якими він їх бачить і уявляє. В художньому описі переважають образи, враження, сприйняття автора, його настрій, думки, почуття. Мета – створити образне, яскраве враження про предмет, викликати в читача певне ставлення до нього.
Образні описи – елемент художньої літератури, де вони вводяться в оповідання, повісті, романи. В художньому описі використовуються художні засоби – епітети, порівняння, емоційно забарвлені слова тощо.
Щоб опис був гарний, треба вміти підмітити і вибрати найважливіші ознаки й розташувати їх в певному порядку.
|
Схема будови художнього опису
1. перше враження (що впало у вічі, коли ви вперше побачили предмет)?
2. Загальна характеристика предмета (явища)
3. Опис окремих ознак предмета, які підтверджують його загальну характеристику, розкривають перше враження.
4. Ставлення до того, що описується.
|
Гра «Коментатор»
· Прочитайте. Художнім чи науковим є наведений опис? Свою думку аргументувати.
Шабля гетьмана Богдана Хмельницького: держално із слонової кістки, прикрашене різьбленням., у срібних визолочених воронованих піхвах, перехрестя рукоятки – лите, висріблене, позолочене, з гравійованим орнаментом. Довжина прямих захисних дужок з кульками на кінцях рукоятки 21/4 вершка, довжина клинка 1 аршин 25/8 вершка (92 см ) , ширина біля рукоятки 7/8 вершка. Клинок злегка заглиблений усередину, до кінця трохи розширений та закінчується загостренням.
· У чому полягає відмінність між науковим і художнім описом?
· Які б художні засоби ви б використали, складаючи художній опис шаблі?
· Яке ставлення до описуваного предмета ви б намагалися висловити?
Гра «Я – художник»
Опишіть свою улюблену іграшку чи іншу річ у художньому стилі мовлення за поданим планом
План
1. Що це за іграшка
2. Перше враження
3. Розмір іграшки
4. З чого її виготовлено
5. Забарвлення іграшки
6. Яка вона на дотик
7. Чим ця іграшка вам дорога
Гра «ТИ мені – я тобі»
Учні ставлять питання один до одного в парах і дають на них відповіді (про художній та науковий стилі мовлення)
Домашнє завдання.
Описати будь – яку рослину у художньому та науковому стилях.
Тема. Художній опис тварини за власним спостереженням
Мета. Повторити та узагальнити вивчене про будову тексту – опису у художньому стилі, формувати мовленнєво – комунікативні вміння складати твори – описи тварини ; удосконалювати вміння розуміти логіку викладу, визначати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення; підвищувати мовленнєву культуру учнів.
Перебіг уроку
1. Оргмомент.
2. Актуалізація опорних знань учнів
Прочитайте текст. Визначте стиль кожного з уривків, назвіть стильові ознаки, притаманні кожному з текстів. До якого типу мовлення слід віднести подані тексти? Свою думку аргументувати. Чим відрізняється художній опис тварини від наукового?
І. наскільки можна судити з описів, що дійшли до нас, та зі скелетів у козацьких могилах, запорізькі коні були невеликого зросту, непоказні з вигляду, з маленькими круглими копитами, зате всі вони відзначалися незвичною міцністю, силою, твердістю в ногах, витривалістю в походах, неперебірливістю в харчуванні, на диво спокійним норовом. Прудкість запорізьких коней дала підставу українським літописцям називати їх « вітроногими кіньми».кращі коні в запорізьких козаків звалися «огирями». Цьому слову надавалося значення чудового, сильного і швидкого жеребця. (За Д. Яворницьким)
ІІ. Що,мій коню,що,мій добрий
Годі гарцювати, по байракам через рови
Годі вже стрибати, як, було колись, стрибаєш,
як, було, гарцюєш,
хропеш, іржеш,під собою
і землі не чуєш. (В. Забіла)
· Прочитайте. Визначте стиль уривка. Доведіть, що поданий текст є зразком опису. Вказати в текстах опису «дане» й «нове». Як ставиться автор до описуваної тварини і з чого це видно?
Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу. Розпечені скелі двигтіли, здавалось, од їх безупинних хвилястих рухів. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик – і зникне. І знову звідкись вона з’являлась, приплющена жаром, на кривих ніжках. Спинилась, підняла гадючу головку і сторожко водить круглим, підкресленим оком. Видко, як під тоненькою шкуркою збоку калатає серце. Але тільки тінь впала або шеберхнуло щось – вже вона зникла у непомітній шпарці, наче влізла просто у камінь
Не знаю, хто з нас назвав ящірку душею каміння, живчиком, що вічно б’ється у важкій і нерухомій масі. (М. Коцюбинський)
· Спишіть. Позначте в реченнях тексту – опису «дане» й «нове». Чи можна з поданого тексту зробити висновок про ставлення автора до описуваної тварини7 додати самостійно складене речення – кінцівку, яке б містило ставлення до описуваної істоти.
Проживав у нас довго собака Пірат. Це був великий на зріст, немолодий вже, поважний і серйозний пес з волохатим хвостом і з двома парами очей, з яких верхня пара, коли придивитися ближче, виявлялася парою рудих плям на темному лобі. ( За О. Довженком)
Щоб скласти гарний опис…
Щоб скласти гарний опис, треба уважно подивитися і точно підмітити важливі й характерні ознаки.
Тварину краще описувати в тому порядку, як ми її сприймаємо в цілому. Щонайперше ми бачимо форму, величину, колір, а потім – деталі. Їх теж описують у певній послідовності, яка залежить від важливості тієї чи іншої деталі.
Не слід наводити всіх подробиць. Потрібно виділити найважливіші ознаки, якими тварина відрізняється від інших. Добре порівнювати, зіставляти невідоме з відомим.
Опис тварини потребує використання певної лексики: порода, масть ( колір шерсті тварини), тулуб, туло вище ( а не тіло), морда ( а не лице чи обличчя), грива ( у коня), дзьоб ( у птаха), кігті ( а не нігті).
|
Колективне складання твору про свою улюблену тварину.
Лексичний матеріал на допомогу учневі.
Тулуб – маленький, великий, витягнутий.
Шерсть – довга, коротка, густа, пряма, кучерява, блискуча, шовковиста, тьмяна, жорстка, м’яка, пухнаста.
Лапи - довгі, короткі, криві, прямі.
Вуха – довгі, висячі, настовбурчені, гострі, великі, малі.
Морда – загострена, кругла, видовжена тупа, приплюснута, прямокутна.
Очі – чорні, карі, зелені, сірі, темні, грайливі, блискучі, сумні, веселі, злі.
Вдача – розумний, вправний, прудкий, грайливий, веселий, загадковий.
Рухи – підкрадається, стрибає, лащиться, жмуриться.
Домашнє завдання.
Описати тварину в художньому стилі.
Тема. ССЦ і абзац. Інтонація ССЦ.
Тема. Текст, як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту (тема, підтеми, головна думка тексту)
Мета. Проінформувати про предмет вивчення лінгвістики тексту, поглибити знання про таку важливу ознаку тексту, як його змістова цілісність, забезпечувати передаванню в ньому актуальною (фактичним матеріалом) і концептуальною ( виявом авторської установки, задумом) інформацією; розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять.
ХІД УРОКУ
І. повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя.
Лінгвістика тексту – галузь науки про мову, що почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основним поняттям лінгвістики тексту є текст , а предметом вивчення – зміст і структура (будова) тексту. Завдання лінгвістики тексту – виявити й дослідити загальні закономірності побудови тексту.
Єдиного визначення поняття тексту в сучасній науковій літературі не існує. Найпоширенішим є визначення тексту як групи речень , об’єднаних спільним змістом, головною думкою та граматично. Отже, більшість мовознавців вважає, що текст має складатися хоча б з двох речень. Інші науковці вважають, що текст може утворюватися з одного речення. прикладом текстів, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Слава Україні!), заклики (Люби, оберігай казковий рідний край!), прислів’я , загадки, коломийки, крилаті вислови, афоризми.
Текст обов’язково висвітлює певну тему. Щоб зміст тексту було висвітлено зв’язано, послідовно, повно, автор тексту виділяє складові частини загальної теми – підтеми й мікротеми. Таким чином, загальний зміст певної частини тексту вичерпується сукупністю змісту мікротем.
Проте суть тексту не вичерпується лише його темою. Важливим є не лише те ЩО висвітлює текст, а те ЯК це в ньому висвітлено, адже автор обов’язково виявляє власне ставлення до передаваної в тексті інформації. Комунікативну мету тексту (навіщо створено текст: схвалити, засудити, заперечити, закликати, спонукати, застерегти…) у навчальній практиці прийнято називати ГОЛОВНОЮ ДУМКОЮ ТЕКСТУ.
Якщо висловлювання не є ТЕМАТИЧНО ЦІЛІСНИМ (підтеми і мікротеми не є частинами загальної теми), не об’єднане ГОЛОВНОЮ ДУМКОЮ, воно не є текстом.
Крім тематичної змістової цілісності, визначають такі ознаки тексту: зв’язність, певна послідовність речень, використання мовних засобів зв’язку між реченнями, завершеність.
Пояснювальний диктант.
Визначити тему, головну думку тексту. Дібрати два варіанти заголовка: співвідносний з темою та співвідносний з головною думкою тексту. Визначивши й сформулювавши підтеми тексту, колективно скласти й записати його простий план. Пояснити, у чому полягає відмінність між підтемою й мікротемою тексту.
За півроку до смерті Тараса Шевченка йому було надано звання академіка гравюри. Тоді ж було влаштовано виставку творів митців, відзначених високими званнями. Шевченко виставив автопортрет, намальований олійними фарбами.
Митець зобразив себе в смушевій шапці, вишиваній сорочці, з сергою у вусі. Було створено образ лицаря, гетьмана України чи кошового Запорізької Січі, духовного провідника народу. Певно, це був протест проти самодержавства, яке ламало, але не зламало Кобзаря.
Працюючи над автопортретом, Шевченко не дбав про збереження подібності, і якби він не вніс твір до каталогу виставки як автопортрет, його б за такий не сприйняли. Мету художник поставив значнішу – втілити в образі українця нескорений дух народу. Мистецька вартість твору полягала в підкресленні незборимості нації.
Художник не збирався продавати портрет, проте несподівано для автора його купили за високу ціну. Отже, після виставки в Шевченка з’явилися гроші. Усе до копійки він віддав на видання «Букваря» для недільних шкіл.
(142 слова) (За Я. Гнояном)
Орієнтовний план (підтеми тексту)
1. На виставці академік Шевченко показав олійний автопортрет.
2. було створено образ духовного просвітника народу – гетьмана чи кошового Запорізької Січі.
3. Мета художника – втілити в образі українця нескорений дух народу.
4. Гроші за автопортрет пішли на видання «Букваря» для недільних шкіл.
Домашнє завдання.
Знайти текст, переписати , виділити в ньому підтеми. Скласти план.
Тема. Зв’язність тексту. Актуальне членування речення. «Дане» і «нове». Типи мовлення.
Мета. Поглибити знання учнів про таку важливу ознаку тексту, як зв’язність, дати поняття про предмет вивчення актуального синтаксису: формувати вміння визначати дане і нове в реченні. Розвивати логічне мислення, пам'ять,; збагачувати і уточнювати словниковий запас учнів.
ХІД УРОКУ
1. Повідомлення теми й мети уроку.
2. Вивчення нового матеріалу.
Дедалі більшого поширення набуває актуальний синтаксис, що вивчає реальне значення й роль речення в конкретній ситуації спілкування. Автор цієї теорії , чеський мовознавець Матезіус, вважає, що речення слід вивчати в двох аспектах: формальному (граматичному) і актуальному (смисловому).
Основними елементами актуального членування речення є основа висловлювання (те, що повідомляється про основу висловлювання, тобто «нове»). Отже, структура речення залежить від ситуації мовлення.
Відомо, що кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з другого – містить нову інформацію. Саме такою будовою речень і забезпечується зв’язність тексту.
Виходячи з цього, речення можна умовно поділити на дві частини. Частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається темою («Даним» («відомим»). Ця частина є вихідним пунктом висловлювання думки. Друга частина речення, що містить в собі принципово нову, не висловлювану до того інформацію, повідомляючи щось нове про першу частину, зветься ремою («новим»). Рема, тобто «нове», є основним змістом повідомлення і комунікативним центром висловлювання.
Так а побудова речення забезпечує в тексті безперервне збагачення змісту й розвиток думки. Відштовхуючись від «даного», тобто того, що було вже сказано, мовець додає «Нове», таким чином розвиваючи, «рухаючи» думку. Таке членування речення називається комунікативним, або актуальним.
«Дане» служить для зв’язку речень у тексті. «Нове» забезпечує подальше розгортання змісту.
При прямому порядку слів «Дане « стоїть на початку речення, «нове» - наприкінці. При зворотньому порядку (за умови свідомого застосування автором інверсії) «дане» і «нове» можуть помінятись місцями.
Пояснювальний диктант.
У кожному з речень позначити «Дане» І «нове».
Біля казанка з кашею стояв гайворон з опалим крилом. Кривим дзьобом він доставав пахуче їстиво. Каша була ще, мабуть, гаряча. Вхопивши грудочку, гайворон одразу кидав її і ждав, доки охолоне, а тоді пожадливо ковтав.
Раптом підранений гайворон присів перелякано, потім пострибав у кущі, тягнучи крило. Він побачив мисливця. Данило пішов за ним і незабаром повернувся, тримаючи птаха в руках. Птах сердито каркав і намагався клюнути мисливця в руку. Той упіймав розчепіреного дзьоба, став біля казанка навколішки і заходився годувати приблуду кашею з ложки.( за Гр.. Тютюнником)
3. Пригадайте, які типи мовлення ви знаєте?
У розповіді йдеться про послідовні дії або події ;
В описі – про одночасні або постійні ознаки предмета чи явища;
У роздумі зазначаються причини подій, ознак або явищ.
Типи мовлення
|
«дане»
|
«НОВЕ»
|
Опис предмета
Опис місця
Опис стану людини
Опис стану середовища
Оцінка предмета або явища
розповідь
|
Предмет або його частини
Місце розташування
Особа
Елементи середовища
Предмет, явище
особа
|
Ознаки предмета або його частини
Предмети
Ознаки стану людини
Ознаки стану
Оцінка
Виконувані нею дії( події, що відбуваються)
|
Навчальний диктант
Коли Славко виїхав за село, землю запинали сутінки. На хвилину спинився під вербою, що скрипіла в безвітрі, озирнувся. Сонно мукали корови, дзенькотіли біля криниці відра, вікна кликали: «Вертайся, Славку, чого роти ночі їхати?»
Славко подивився вперед. До обрію вилася дорога, навколо слався безмежний степ, злегка по штрихований кущиком. Було незатишно й самотньо.
Руки самі повернули кермо: у лікарні лежить тяжко хворий брат. Велосипед рвонув у степ, аж дзижчали шини.
Несподіванка очікувала його за півгодини. На шляху сидів здоровенний вовк. Був він сірий, гостровухий, із зловісним червоними очима. І об’їхати вовцюгана боком ніяк не можна…
Хлопець гірко заплакав. Вовк, мабуть, здивувався, схилив голову, тоді звівся на задні ноги й лизнув Славка гарячим язиком по щоці.
Собак був великий, але марний. І не зловісно, а швидше благально дивилися його очі. Мабуть. Вигнали пса безжалісні господарі.
Славко поволі рушив. Ззаду, не відстаючи, біг, проводжав його лагідний пес.
(За В. Кавою) (143 слова)
4. Домашнє завдання
Підібрати тексти з усіма типами мовлення. Переписати, позначити в реченнях «Дане» і «нове»
Тема. Актуальне членування речення. аналіз тексту на основі текстологічних знань..
Мета. Систематизувати й узагальненими здобуті текстологічні знання, зокрема відомості про актуальне членування речення; формувати вміння здійснювати лінгвістичний аналіз тексту; розвивати логічне мислення. Вміння здійснювати аналіз.
ХІД УРОКУ
1. Узагальнена бесіда за питаннями.
ü Що є предметом вивчення лінгвістики тексту?
ü Яке висловлювання є текстом?
ü Які основні ознаки тексту вам відомі?
ü Що називається «даним»?
ü Що називається «новим»?
ü Які типи мовлення вам відомі?
ü Що є «даним» і «новим « у реченнях в даних типах мовлення?
ü Де знаходиться дане і нове в реченнях з прямим порядком слів? В інверсованих реченнях?
Диктант з коментуванням
З’ясувати типологічне значення тексту, свою думку обґрунтувати. У кількох реченнях вказати «дане» і «нове». Визначити тему тексту та його головну думку. Дібрати два варіанти заголовків: співвідносний з темою, співвідносний з головною думкою.
Галченя було молоденьке. Воно сяяло і блищало чорним блиском. У галченяти було перебите крило. Мабуть, воно випало з гнізда: неподалік у парку повнісінько воронячих гнізд.
Килина притулила галченя до щоки, воно дзьобнуло її в чоло, й дівчина засміялась. Вона сховала пташеня під полою, притиснула ліктем і гайнула в парк. Небо синіло тихо, мило, свіжо, по – дитячому ласкаво. Хоч би тобі вітерцем повіяло, хоч би тобі листочок здригнувся на дереві!
У парку трава стояла висока й молода. Спинившись біля осокорів, з яких линуло вороняче каркання, Килина примостила галченя в кущах під похиленим віттям.
(За Є. Гуцалом)
Завдання. Переписати текст, вставляючи пропущені букви і розставляючи пропущені розділові знаки.
За поданою схемою зробити аналіз тексту (усно)
Послідовність лінгвістичного аналізу тексту
1. Визначити тему і головну думку тексту.
2. Визначити підтеми тексту (у процесі складання плану тексту)
3. Визначити стиль тексту і поєднані в ньому типи мовлення (основний і допоміжні), виділити фрагменти з типовими значеннями (розповідь, опис, роздум), з’ясувати структуру речень таких фрагментів – визначити в них «дане» і «нове». У реченнях фрагменту – роздуму «дане» й «нове» не визначається, натомість визначаються теза, аргумент, висновок (якщо є).
Вікна школи відчинені навстіж. Учні с..дять за мольбертами, ч..каючи на викладача ж..вопису. нарешті чуються кроки і на порозі виростає кр..мезна постать. Облич..я викладача світиться щасливою усмішкою, очі радісно пр..мружені. «Збирайтеся!» - всміхається він учням.
Св..ятковий настрій уч..теля м..т..єво пер..даєт..ся хлопцям – вони збуджено гомонять, зб..раючи п..нзлі., фарби, полотна.
Бруньки вже скинули світло – коричневі обгортки. На крутосхилах яскравіє ніжно – з..лена трава, а кущі куч..рявляться листям. Небо й з..мля зл..лися в одне багатокольорове полотнище.
Та найбільше вражає Дніпро: він спокійно й в..личаво лине між просвітлених сонцем б..р..гів, і в тому плині відчувається його бе..мірна сила. Зр..вається ле..кий вітерець, і дз.. ркальна гладінь сіріє. Чудовий Дніпро у тиху погоду! Певно , таким бачив його Гоголь.
(за Б. Чіпом та О. Оганесяном)
4. Домашнє завдання.
Зробити лінгвістичний аналіз підібраного самостійно тексту.
Тема. Структурна організація тексту. Поняття про складне синтаксичне ціле. Мікротема ССЦ.
Мета. Пояснити особливості побудови тексту, дати поняття про ССЦ як синтаксичну одиницю; формувати вміння на основі з’ясування мікротеми ССЦ визначати його межі, виділяти авто семантичні речення; розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння аналізувати , синтезувати, висловлювати припущення.
ХІД УРОКУ
1. Повідомлення мети і теми уроку.
2. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення вчителя.
Кожне наступне речення тексту має доповнювати і уточнювати попереднє.
Проте щодо свого смислового навантаження речення тексту не є рівноцінними. Є такі, що відзначаються відносною самостійністю, містять найважливішу інформацію – вони називаються авто семантичними. Інші речення уточнюють, поглиблюють, конкретизують зміст авто семантичного речення.
Для позначення такої групи речень,що складається з авто семантичного речення і речень, від нього залежних, лінгвісти пропонували різні терміни. Найчастіше уживаним став термін складне синтаксичне ціле. ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням.
Отже, ССЦ – це група речень, об’єднаних між собою логічним і синтаксичним зв’язком та являють собою більш повний порівняно з реченням розвиток думки.
Суттєвою ознакою ССЦ є його змістова (тематична) єдність – це означає, що вісі речення, що входять до його складу, поєднані однією мікротемою. Тому межа ССЦ знаходиться там, де закінчується мікротема.
3 Виконання завдань.
Завдання. Прочитати текст, визначити в ньому межі ССЦ. Пояснити, як ви їх визначили.. вказати автосемантичні речення.
Кобзар.
На п’ятнадцятому році життя Михайло Кравченко, тяжко захворівши, втратив зір.
Щоб заробити на шматок хліба, сімнадцятирічним він почав вивчати кобзарське мистецтво.
На початку минулого століття з Кравченком познайомився відомий український художник і фольклорист Опанас Сластьон, і згодом між ними зав’язалася дружба.
Саме Сластьон записав і подав до друку тексти складених кобзарем дум.
Завдяки художнику ми маємо відомості про життя народного співця. Михайло жив у невеликій хаті з сім’єю: дружиною й трьома синами. Щоб утримати родину, він, окрім кобзарювання, займався плетенням мотузок, що для незрячого було невимовно тяжко.
Свої пісні й думи кобзар виконував спочатку в рідному селі, пізніше подорожував до Харкова, Києва, Одеси, Санки – Петербурга. Слава про кобзаря як про видатного виконавця розійшлася Україною та за її межами.
Злидні, поневіряння, безперервні , вимушені мандри, підірвали здоров’я народного митця, дочасно звели його в могилу.
(За В. Корнелюком)
Пояснювальний диктант.
Визначити в тексті ССЦ, вказавши в кожному авто семантичне речення. з’ясувати підтему кожного з ССЦ.
Люди, знайомі з Василем Верховинцем , вражалися його надзвичайним знанням народної хореографії: пам'ять митця зберігала сотні танцювальних візерунків.
З народним українським мистецтвом, зокрема пісенним і танцювальним фольклором, Василь Миколайович Верховинець пов’язав усе своє життя. Закінчивши учительську семінарію, він перебрався до Києва, щоб вступити до музично – драматичної школи Лисенка. Тут під керівництвом уславленого композитора Василь здобував фах диригента.
Досягнувши слави, Верховинець переїжджає до Полтави, щоб організувати вокально – танцювальний колектив. тут він поставив десятки композицій: весіль і вечорниць, святкових дійств і молодіжних гулянь. Кожна вистава повертала глядача в українське село, ознайомлюючи його з дивовижною сторінкою життя – народною творчістю.
Є у Полтаві затишна вуличка, названа його іменем. Стоїть на тій вуличці невеличкий будиночок, обсаджений мальвами й бузком. Тут він жив, тут творив, наполегливо працюючи на ниві збирання перлин народної творчості, вірячи у талант народу і віддаючи праці всі сили.
(130 слів) ( За Я. Гордійчуком)
4. Підведення підсумків уроків.
5. Домашнє завдання.
Знайти текст, визначити в ньому авто семантичні речення.
Тема. Способи зв’язку речень у системі ССЦ. Побудова ССЦ.
Мета. Пояснити способи зв’язку речень у ССЦ та особливості побудови ССЦ, формувати вміння розрізняти послідовний та паралельний способи зв’язку між реченнями, а також визначати в ССЦ зачин, середню частину, й кінцівку; удосконалювати вміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, синтез, конкретизація, висунення припущень і їх обґрунтування на основі здобутих текстологічних знань; розвивати логічне мислення , увагу, пам'ять.
ХІД УРОКУ
1. Повідомлення теми, мети уроку.
2. Опрацювання нового матеріалу.
Пояснення вчителя.
Речення ССЦ поєднуються в основному двома типами зв’язку: послідовним або паралельним. Темо – рематичний ланцюжок при послідовному зв’язку такий: «Даним» наступного речення стає «нове» попереднього речення. при паралельному зв’язку «дане» залишається одним і тим самим.
Наприклад:
Кенгуру(Д) двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з волоський горіх, дитятко(Н). Таке немовлятко(Д) навіть мамине молоко(Н) одержує в примусовому порядку. Пожива (Д) впорскується(Н) йому в рот без його на те згоди. –послідовний зв'язок
Цей чудернацький ссавець (Д)має вкриті роговим чохлом щелепи.(Н). Розмножується він (Д) також незвичайно: відкладає яйця, насиджує їх(Н), а малят вигодовує(Н)молоком. Качкодзьоби (Д)стали дуже рідкісними т(Н)тваринами. Вони (Д)перебувають (Н)під охороною закону. -- паралельний зв'язок.
При послідовному зв’язку речення можуть поєднуватися між собою займенниками, синонімами, лексичними повторами тощо.
При паралельному зв’язку речення не поєднуються між собою нічим – речення рівноправні між собою й однаково стосуються зачину.
ССЦ складається з трьох частин: зачину, середньої частини, кінцівки.
Зачин висловлює ключову думку висловлювання. У системі ССЦ це найбільше значуще (авто семантичне) речення.
Середня частина складається з кількох речень, пов’язаних між собою послідовним або паралельним зв’язком.
Кінцівка висловлює висновок або ж підбиває підсумок усьому сказаному вище.. проте, якщо думка висловлена . кінцівки може і не бути.
Навчальний диктант.
Визначити в тексті кінцівку, середню частину. Зачин. Визначити вид зв’язку у ССЦ.
Щоранку в один і той самий час я чув, як білка стрибала на дах і, дряпаючи гострими кігтями по залізу, прибігала до мого вікна. Минала якась мить – сонячним зайчиком білка летіла на сосонку, і з гілля, що легко похитувалося, сипалася зерниста роса.
Перестрибнувши на сучок, тваринка витирала лапкою вмиту росою мордочку, причепурювалася. Якщо в цю хвилину я підходив до вікна, вона кидала на мене погляд очей – янтаринок і, цокаючи, як танцюристка кастаньєтами, шугала на вершечок сосни. Звідти, розпустивши хвіст, летіла на ялинку, а потім, як у воду, пірнала в густе листя ліщини.
Назад верталась іншим шляхом: в зубах у неї були зірвані разом із зеленою шкаралупою горішки. Пробігала парканом, тоді спускалася на землю і, майнувши через вуличку, зникала.
Я здогадувався: білоччине гніздо десь недалечко. Хотілося подивитись, де вона живе, але тваринка, помітивши, що я стежу, починала сердито цокати й заплутувати сліди, і я щоразу слухняно повертав назад.
(148 слів) (За В. Манівцем)
5. Домашнє завдання.
За поданим початком написати розповідь із паралельним зв’язком ССЦ.
Миша(Д) маленька завдовжки 5 см без хвоста(Н)….
Мета. Пояснити учням особливості співвідносності між ССЦ та абзацом, особливості інтонування ССЦ; формувати вміння з’ясовувати відповідність або невідповідність між ССЦ та абзацом, обґрунтовувати її, правильно інтонувати ССЦ, що входять до складу тексту; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять, увагу.
ХІД УРОКУ
1. Повідомлення теми й мети.
2. Пояснення вчителя.
Між ССЦ і абзацом немає тотожності. У тексті ССЦ може бути частиною абзацу або ж членуватися на кілька абзаців.
Часто ССЦ і абзац можуть збігатися: такий збіг характеризує тексти суто інформаційні, позбавлені емоційності. В емоційно забарвлених текстах поділ на абзаци залежить від задуму автора. Якщо кілька розрізнених фактів він хоче поєднати в одну картину, абзац може об’єднувати кілька ССЦ. Якщо з метою посилення експресії пов’язані між собою елементи він хоче розмежувати, ССЦ членується на кілька абзаців.
Поділ ССЦ на кілька абзаців практикується в діловому мовленні, здебільшого в документах великої суспільної ваги (Конституція України»
В інтонаційному плані ССЦ є закінченим цілим. Між ССЦ робиться глибока пауза. Рамочні речення, тобто зачин і кінцівка, вимовляється повільніше, більш напруженим тоном, ніж речення середньої частини. «Нове» в кожному з речень зазвичай виділяється логічним наголосом.
Прочитати виразно, з дотриманням інтонації тексти, які ми писали в класі на минулих уроках. Зробити лінгвістичний аналіз кожного з текстів.
4. Домашнє завдання. Написати твір – роздум на тему «Чи зустрічались мені благодійники?» у записаному творі позначити межі ССЦ. Підготуватися до виразного читання твору.
Тематичне оцінювання
Тема «Лінгвістика тексту»
Варіант 1
1. Лінгвістика тексту вивчає:
А) походження слів та їх значення.
Б) структура морфології.
В) структуру тексту у зв’язку з його темою, метою ,типом і стилем висловлювання, зв’язки між компонентами тексту.
Г) граматичну будову речень, фонетичні процеси в словах, вжитих у тексті.
2. Що називається текстом?
А) сукупність мовних засобів, що використовуються мовцем свідомо за певних умов спілкування.
Б) особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що є розгорнутим висловленням однієї особи, зверненим до співрозмовника або до себе.
В) чиясь мова, передана абсолютно точно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації висловлювання.
Г) завершене висловлення, яке складається з кількох речень, об’єднаних між собою за змістом та синтаксично, і служить для вираження зв’язних думок.
3. Тема тексту – це :
А) мета тексту, заради якої його створено
Б) те, про що йдеться в тексті, його зміст
В) сукупність виражальних засобів
Г) стилістичні фігури
4. Головна думка тексту – це:
А) мета тексту, те, заради чого створено текст
Б) зміст тексту
В) підтема тексту
Г) тема тексту
5. Що називається абзацом?
А) тема тексту
Б) головна думка тексту
В) частина тексту від одного відступу до іншого, у якій розкривається зміст підтеми
Г) частина тексту, яка несе найбільше емоційне навантаження
6. Які існують типи мовлення?
А) замітка, стаття, фейлетон
Б) оповідання, новела, повість
В) розповідь, опис, роздум
Г) науковий, публіцистичний, художній.
7. З погляду актуального членування речення в тексті можна виділити:
А) другорядні члени речення
Б) вступ, головну частину, закінчення
В) підмет і присудок
Г) дане і нове.
8. Де міститься основне повідомлення в реченні?
А) у даному
Б) у присудку
В) у новому
Г) в обставині
9. Вбирає в себе якусь частину попереднього речення і служить для зв’язку речень:
А)означення
Б)дане
В) нове
Г) додаток
10.У разі, якщо даним наступного речення є нове попереднього, то це:
А) послідовний зв'язок між реченнями
Б) перспективний зв'язок між реченнями
В) паралельний зв'язок між реченнями
Г) діагональний зв'язок між реченнями
11. В описових реченнях дане й нове – це:
А) теза й доказ
Б) аргумент і висновок
В) назва особи, що виконує дію
Г) назва предмета та назва його ознаки
12. Що є метою художнього опису:
А) забезпечення точності інформації про предмет, його розмір, форму, вагу, колір тощо.
Б) оцінювання предмета за його призначенням та аргументація цієї ознаки.
В) створення образу предмета, підкреслення в ньому найхарактерніших ознак, висловлення свого ставлення до нього.
Г) створення загадок
«Лови помилку»
Знайдіть і виправте помилки в правописі слів.
Читаєш, пишеш, мудруїш, любиш, знаїш, намагаєшся, прагниш, сповідуєшся, роздивляїшся, переконуєш, дзвониш, пишеш, дивуїш, дивуїться . прагне, дивицця, збирається, озирається, в’яне, ріж, стань, вдарь, принеси, забери, передай, лізь, кинте, їжте, несіть.
Творче відновлення – конструювання
Записати вислови усної народної творчості, ставлячи дієслова в дужках, у потрібній формі. Визначити дієвідміну відновлених слів. Виділити особові закінчення.
1. Якщо б ти ( мовчати), ти (залишатися) б мудрим.
2. (Стримувати) себе у всьому, а найбільше – у словах.
3. Одне погане слово (сказати) – (почути) десять
4. Слів не (розкидати), добру славу (мати)
5. Раз (промовчати) , де слід, і (відвертати) тисячу бід.
Від виділених слів утворити форми на –ться, - шся
Немає коментарів:
Дописати коментар