Пісня - душа народу

8 січня - 80 - річчя з дня народження Василя Симоненка

* * *
Задивляюсь у твої зіниці
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе чудуватися повік...

Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю,
Хай мовчать америки й росії,
Коли я з тобою говорю.

Одійдіте, недругі лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці і малі,
Ще не всі чорти живуть на небі,
Ходить їх до біса на землі.

Бачиш, з ними щогодини б’юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся
Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
1962

* * *

Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.

Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!

24.XII.1962

Посівання на Василя

колядки та щедрівки

Про Хрещення Господнє

Хрещення Господнє або як його ще називають Йордана - це велике православне та греко-католицьке свято, яке українці відзначають з давніх давен. До наших днів дійшло безліч традицій, вірувань, обрядів та народних прикмет, що передаються з покоління в покоління. Назва свята говорить сама за себе - коли Ісус досяг 30-річного віку, він був охрещений Іваном Хрестителем у річці Йордан. Існує також ще одна версія назви - Богоявлення. Біблія розповідає, що саме в день прийняття хрещення Ісусом з небес пролунав голос Бога-Отця і назвав Ісуса своїм Сином, Сином Божим, після того до плеча хрещеного спустився голуб, що уособлював Святий Дух - відтоді свято є засвідченням таїнства Святої Трійці.

Перекази та опис подій того святого дня збереглися й до сьогодні. В Україні і досі дотримуються усіх традицій Водохреща. В вечір напередодні, третій Святвечір, готується "голодна кутя". 18 грудня прийнято нічого не їсти, а вже зі сходом першої зорі сідати за вечерю у родинному колі. На святковому столі повинні бути присутніми лише пісні страви: вареники з капустою чи картоплею, смажена риба, узвар та кутя. Після вечері кутю прийнято залишити на столі, а біля неї запалену свічку та ложки. 

Колись в селах вірили, що опівночі, в ніч з 18 на 19 грудня, вода в водоймищах хвилюється, з нею відбувається щось надприродне.  Багато хто з цікавості виходив в цей час до річок чи ставів аби переконатися в цьому, але за грубим шаром криги нічого не було видно. Дехто з селян навіть набирав опівночі воду в невеличкі посудини та зберігав її за іконами, так як вона вважалася цілющою. 

Незмінною залишилась традиція вирубування ополонок в водоймищах. Перед Водохрещем з криги вирізають великого хреста "йордана", якого встановлюють поруч з ополонкою, прикрашаючи його гілочками сосни та барвінку, а також поливають буряковим квасом. Вважається, що в цей день вода набуває цілющих властивостей. Також вода самоочищається. Дехто пояснює це дією сильного морозу, що вбиває усі мікроби, тому кожного року на Водохреща температура на дворі нижче нуля. Також вважається, що вода очищається від бруду та нечисті сріблом, коли після ранковового Богослужіння в церкві, всі вирушають до місцевих водоймищ і під церковні співи священник занурює в ополонку срібного хреста, тим самим освячуючи воду. Фактом є те, що набрана з освяченого водоймища вода ніколи не псується, скільки б часу не знаходилась в посудині, її навіть називають ласкаво "водичкою-йорданичкою".

Найпоширенішою традицією на Водохреща була і залишається традиція купання в освяченій ополонці. Щороку дедалі більше українців наважуються зануритися у крижану очищену воду. Багато кого зробити такий відчайдушний вчинок залякує страх захворіти, проте, варто зазначити, що ще не чутно було про жоден випадок хвороби після купання в ополонці на Водохреща. Люди стверджують, що навпаки вода їх зцілювала після хронічних заворювань. Всі, хто купалися хоча б раз в ополонці в один голос заявляють, що якщо скупався один раз - неодмінно скупаєшся і вдруге наступного року, так як зупинитися нереально, настільки пробирає захоплюючим відчуттям та незабутніми враженнями. Проте, варто пам'ятати, що перед купанням заборонено вживати будь-які алькогольні напої.

Після ранкового Богослужіння та освячення водоймищ люди повертаються по домівках, і, в той час, поки господині накривають обідній стіл, голова родини кропить все в хаті, освячуючи сім'ю, дім, подвір'я та господарство. Дівчата у вечір Водохреща навіть вдаються до ворожіння. 

Погода в день Водохреща може багато чого розповісти про майбутній рік за народними прикметами: лапатий сніг - на врожай, пасмурно - хліба буде достатньо, зоряна ніч - до врожаю горіхів і ягід.

Різдвяні свята - це чудовий та казковий час для кожного, але все хороше коли небудь закінчується. Вже після Водохреща, 20 грудня, люди повертаються до свого звичного трудового режиму, з нетерпінням чекаючи наступного року та набираючись духу аби наважитись скупатися в освяченій крижаній воді. 

Про Різдво Христове

Різдво Христове - велике православне свято після Великодня. Пасха - це свято свят і крім неї є ще 12 великих свят (дванадесяті свята): Різдво Богородиці, Введення в храм Богородиці, Благовіщення Богородиці, Різдво Христове, Стрітення Господнє, Хрещення Господнє, Преображення Господнє, Вхід Господній в Єрусалим, Вознесіння Господнє, Свята Трійця, Успіння Богородиці, Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. Ікони дванадесятих свят, які знаходяться в церкві на іконостасі, у другому ряду ікон, починаючи знизу. Свята служать для нас училищем цнотливості й благочестя, і нагадують нам про високі істини віри. У православній Росії Великдень і двунадесяті свята були цивільними святами.

Різдво Христове - це одне з головних свят християнського світу (православних і католиків). Свято радісне, світле, з різдвяною ялинкою, подарунками, народними гуляннями, хороводами та карнавалом, урочистими богослужіннями у церквах і храмах. Це торжество з глибоким корінням і традиціями, цікавими звичаями, атрибутами і особливостями, властивими тільки цьому святу.

Різдво означає кінець язичницької культури і початок християнської, на якій базується вся наша теперішня цивілізація. Язичницький період був самим темним в історії людства і відрізнявся гордістю, жорстокістю, багатоженством, кровною помстою, рабством і навіть людськими жертвопринесеннями. Християнство принесло "світло" світу: любов, смирення, прощення, м'якість.

Кожна людина має право відзначати його так, як хоче, але безперечно одне - це день, коли людину охоплює захват і відчуття справджених надій. Символи Різдва говорять людям про велику радість - народження Христа, приносячи в душі умиротворення і спокій.

Історія Різдва почалася вже більше двох тисяч років тому, коли Діва Марія народила Ісуса. Майбутній Спаситель народився у Вифлеємі в печері, що служила стійлом для худоби, де знайшли притулок його мати Марія та її чоловік Йосип. І ось вже більше 20 століть людство святкує цю подію.

Різдво відзначають усі християни, але католики святкують його 25 грудня, а православні - 7 січня.

Католицьке і православне різдво в чому схожі. В обох присутні святковий стіл, подарунки, гуляння, феєрверки, ну і, звичайно ж, різдвяна ялинка. Але одна суттєва, з світської точки зору, відмінність все-таки є.

Різдво Христове завершує сорокаденний Різдвяний піст (св. Чотиридесятниця), напередодні свята дотримується суворий піст. Після Різдва наступають святки - святі дні або 12 днів, протягом яких відзначається свято.

Ганна Чубач

Коляда

Колядуйте! Колядуйте!

У сопілку дужче дуйте!

І на свій Різдвяний спів

Не жалійте голосів!

Нехай Ангели почують,

Українці як святкують.

Хай почує в небі Бог,

Як ви любите Його!

Щоб дотриматись порядку,

Милі хлопчики й дівчатка

Починають знов з початку

Вчора вивчену колядку:

Коляд, коляд, колядниця!

Гарна з медом паляниця!

А без меду не така!

Дайте, дядьку, п’ятака!

Шепче білочка руда:

Гарна ваша коляда!

Віє вітер десь із лугу:

Починайте пісню другу!

Діти весело святкують –

колядують, колядують

із натхненням і любов’ю.

Дай же, Боже, їм здоров’я!

Вислови про рідну мову

Бо то не просто мова, звуки,

не словникові холодини -
в них чути труд, і піт, і муки,
чуття єдиної родини 

                                          П. Тичина

Ну що б, здавалося, слова,,,
слова та голос - більш нічого.
а серце бёється-ожива,
як їх почує!

                                               Т. Шевченко

Як гул століть, як шум віків,
 Як бурі подих - рідна мова,
Вишнева ніжність пелюстків...,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.

                                                   М. Рильський

В землі віки  лежала  мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.

                                                               О. Олесь